Abstract

У статті проаналізовано основні проблеми сучасного полікультурного суспільства, а також виявлено негативні сторони політико-філософської парадигми мультикультуралізму, що ведуть до кризи в поліетнічному соціумі. Продемонстровані недоліки «мозаїчного» мультикультуралізму на прикладах концепцій Ч. Тейлора та У. Кімлики. Виявлені основні помилки мультикультуралістів щодо інтерпретації культури, яка представляється стабільною цілісністю. і в розумінні суспільства, що розглядається як конгломерат монолітних одиниць. Проаналізовані негативні наслідки такого підходу: соціальна фрагментація та підміна особистої самоідентифікації груповою приналежністю. З опорою на теорію С. Бенхабіб розкривається комунікативна природа культури, що розуміється як сукупність наративів з проникними межами. Обґрунтовано необхідність дотримання принципів деліберативної демократії, що має сприяти вищому ступеню інтерсуб’єктивності процесів взаєморозуміння та спонтанної самоорганізації в суспільстві. Проаналізовано концепцію Ю. Габермаса, яка розглядає деліберативну теорію демократії як синтез важливих елементів республіканської та ліберальної моделей, крайнощі яких можуть бути згладжені в рамках деліберативної теорії. Представлено обгрунтування деліберативної концепції демократії, як найбільш відповідної моделі умовам багатошарового плюралізму.

Highlights

  • «Правильно зрозуміла теорія прав вимагає політики визнання, яка захищає цілісність індивіда в життєвих контекстах, де сформована її або його ідентичність» [9, p. 112]

  • Rethinking Multiculturalism: Cultural Diversity and Political Theory [Тext] / B.Parekh

Read more

Summary

Introduction

Філософські ідеї мультикультуралізму пройшли кілька етапів розвитку: дискусія комунітаризму та лібералізму про роль спільноти в житті індивіда; обговорення питання справедливості нейтральної позиції лібералізму по відношенню до культурних відмінностей; дискусія щодо ефективності групових прав у рамках ліберальної держави. Культура являє собою систему дискурсивних практик, в яких формується ідентичність, що, в свою чергу, залежить від суспільного визнання. Рухи за культурну самобутність потребують підтримки, адже для успішної соціалізації ключовим моментом є встановлення державою тих соціальних порядків, що будуть сприяти розвитку повноцінної особистості в рамках її культури.

Results
Conclusion
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call