МОЖЛИВОСТІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПЛАТІЖНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Abstract

Досліджено особливості й суперечності cashless-економіки в інституційній інтерпретації, проаналізовано світовий досвід її розбудови в контексті гармонізації процесів створення cashless-економіки в Україні. Для досягнення поставлених цілей охарактеризовано сучасний стан розвитку цифрового фінансового сектору України, показано особливості циркуляції ліквідності за воєнного стану і на цій основі зроблено висновок, що, незважаючи на формування в Україні надсучасного платіжного простору, в кризових умовах можливим є повернення до архаїчних механізмів розрахунків, здатних підтримати цілісність економічної системи. Інституційний аналіз дозволив зробити висновки, що цифрові фінансові послуги є суперечливим явищем, яке, з одного боку, може частково компенсувати брак ринкових інститутів і цінностей (особливо в окремих країнах залежного розвитку), а з іншого – не дозволяє формуватися повноцінному суспільному попиту на ринкові інститути. На основі аналізу світового досвіду впровадження принципів безготівкової економіки показано, що, хоча обсяги безготівкових розрахунків зростають, вони не переважають серед пріоритетів європейських платіжних стратегій і не домінують у виборі суб’єктів ринку як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються. Досвід формування cashless-економіки в країнах, що розвиваються, доводить, що навіть за авангардного розвитку мобільних фінансових послуг можуть виникнути умови для повернення до активного використання готівкових розрахунків. Зважаючи на те, що в ситуації зростаючої невизначеності трендів політичного, економічного, соціального розвитку безготівкові розрахунки не можуть забезпечити фінансової усталеності, сьогодні важливо використовувати модель портфельного підходу до ліквідних активів, яка передбачає раціональну пропорцію між картковими і готівковими розрахунками суб’єктів.