Бронхіальна астма як патофізіологічний чинник формування саркопенії

Abstract

Актуальність. В умовах бронхіальної обструкції при бронхіальній астмі (БА) розвиваються зміни газового складу крові, оксидативний стрес, електролітний і метаболічний дисбаланси, що сприяють формуванню емфіземи легень і хронічної дихальної недостатності. При цьому виникають зміни дихальних м’язів, зокрема й у діафрагмі, що характеризуються прогресуючою їх атрофією з наступною втратою м’язової сили й маси. Мета: визначення функціональних можливостей скелетних м’язів і частоти розвитку саркопенії у хворих на БА. Матеріали та методи. Обстежено 70 осіб віком 47,82 ± 13,54 року. Першу групу становили 35 пацієнтів, які хворіють на БА, другу — 35 здорових осіб. Для оцінки функціональних можливостей скелетних м’язів застосовували 8-кроковий тест визначення швидкості ходьби. Силу скелетної мускулатури оцінювали за допомогою ручного пружинного динамометра. За величиною окружності гомілки оцінювали стан м’язової маси, якість життя вивчали за допомогою опитувальника О.С. Чабана. Результати. При оцінці сили скелетної мускулатури встановлено зменшення показників кистьової динамометрії на 22 % при тяжкому перебігу БА порівняно з показниками хворих на БА середньої тяжкості і на 29 % — порівняно із показниками здорових осіб. Встановлено кореляційні зворотні зв’язки між тяжкістю БА та силою кисті в жінок (r = –0,65) і чоловіків (r = –0,3); швидкістю ходьби у жінок (r = –0,72) та чоловіків (r = –0,6); окружністю гомілки у жінок (r = –0,17) і чоловіків (r = –0,28). Зниження сили м’язів і толерантності до фізичного навантаження асоціювалось із втратою м’язового компонента в 80 % пацієнтів з БА. Висновки. Саркопенія діагностована у 5,71 % осіб контрольної групи і у 25,71 % хворих на БА. Залежно від тяжкості БА і віку хворих саркопенію виявлено у 9,5 % пацієнтів із середньотяжкою БА і у 35,71 % — із тяжкою БА; у 10,53 % осіб віком молодших 45 років і у 31,25 % — старших 45 років.