Abstract
Гірничодобувна діяльність людини відкритим способом істотно змінює ландшафт. Рекультивація післягірничих територій є обов'язком гірничодобувних підприємств та закріплена у кожній країні на законодавчому рівні. Функції ландшафту повинні бути відновленими для підтримання природного балансу та наступного господарського користування. Для цього потрібне встановлення нових біогеоценотичних зв'язків на усіх рівнях. На екологічному рівні це означає заселення кар'єрів і відвалів видами рослин і тварин, а на економічному – інтеграцію колишніх гірничих відводів із добування бурого вугілля відкритим способом у локальні та регіональні бізнес-мережі. Одночасно потрібно реорганізовувати і розвивати соціальні та культурні функції. Здійснено порівняння видобування бурого вугілля поверхневим способом у трьох великих буровугільних родовищах Німеччини за основними критеріями. Проаналізовано проект рекультивації "Центральнонімецький озерний пейзаж", яким передбачалося використання для відтворення порушеної території основних озер, річок, каналів та шлюзів. Наведено зв'язок між закриттям буровугільних кар'єрів, припиненням відкачування ґрунтових вод та наступним водопідйомом, як сприятливим чинником для створення великих штучних водойм. Проаналізовано раціональність використання рудникових вод із діючих буровугільних кар'єрів для забезпечення швидкого затоплення котлованів придатною для купання водою. Застосування останні двадцять років цієї практики розглядають, як зв'язок між діючим вуглевидобутком та рекультивацією для досягнення найкращих результатів. Показано місце новоутворених кар'єрних озер у системі найбільших озер Німеччини із зазначенням спектра їх використання для дозвілля і відпочинку, охорони природи та ландшафту. Визначено екологічні ризики під час водогосподарської рекультивації післягірничих ландшафтів. Це є питання усунення наслідків підняття ґрунтових вод, недостатнього обслуговування водойм, потреби регулярного протиповіневого захисту, неналежної якості води через надходження заліза та його окислення, реорганізації тимчасових водойм та геотехнічної безпеки бортів кар'єрів і схилів відвалів. Відзначено складні завдання водогосподарської рекультивації, які ще потребують вирішення для забезпечення екологічної рівноваги.
Highlights
Поклади бурого вугілля в Німеччині сформувалися в третинному періоді близько 65–2 млн років тому
неналежної якості води через надходження заліза та його окислення
The reclamation of post-mining areas is the responsibility of mining companies
Summary
У Центральній Німеччині побудовано електростанції в Ліппендорфі (Саксонія, 1840 МВт, введення в експлуатацію у 2000 р.) та Шкопау (Саксонія-Ангальт, 1000 МВт, введення в експлуатацію у 1996 р.). Обидва підприємства були побудовані на промислових пустищах, мають ефективність понад 40 % та постачають населені пункти за допомогою комбінованого тепла та електроенергії (Ліппендорф із покриттям приблизно 70 % потреб у централізованому опаленні міста Лейпциг, Шкопау із забезпеченням технологічної парою для однойменної хімічно-промислової місцевості). Зважаючи на цілі щодо захисту клімату, в Німеччині триває інтенсивна дискусія щодо перспектив розвитку добування бурого вугілля [3, 5]. Політичні позиції поділяються між крайніми сценаріями виходу (до 2025 р.) та "впорядкованим припиненням" виробництва електроенергії на підставі лігніту (у Центральній Німеччині до 2040 р., Райнланд та Лаузіц до 2050 р.) [2]
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
