ВІЛ-інфекція у військовослужбовців під час АТО/ООС

Abstract

Вступ. У військовослужбовців ВІЛ/СНІД залишаються актуальними і в сучасних умовах, особливо під час війн, миротворчих місій, коли спостерігається збільшення кількості хворих.
 Мета. З урахуванням збільшення кількості хворих на ВІЛ/СНІД серед військовослужбовців, проаналізувати клініко-лабораторні особливості у хворих військовослужбовців.
 Матеріали та методи. Було опрацьовано дані 91 хворого військовослужбовця на ВІЛ/СНІД, які лікувались та обстежувались у клініці інфекційних захворювань НВМКЦ «ГВКГ» та у відділенні СНІДу клініки ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» під час війни рф проти України за період 2022-2023рр., проходили обстеження та лікування у режимі стаціонару 14 військовослужбовців ЗСУ України, в яких була діагностована ВІЛ-інфекція.
 Результати. Захворювання було виявлено до мобілізації – у 54 (59,3%) хворих, після мобілізації – у 37 (40,7%) хворих. У більшості хворих вже були більш розвинуті стадії хвороби. В перші пів року більшість хворих була госпіталізована із вже дуже розвинутими стадіями хвороби. А в другій половині року після мобілізації ймовірно були госпіталізовані хворі, у яких відбулось погіршення стану за час служби. При призові в них могло не бути клінічних проявів, на які б звернули увагу лікарі при проходженні медичної комісії. У більшості хворих на І стадії рівень CD4 був більше 500 кл/мкл, на ІІ стадії – практично порівну, на ІІІ стадії у більшості хворих рівень CD4 був менше 400 кл/мкл. У осіб, госпіталізованих в перші пів року, після мобілізації у більшості були дуже низькі показники CD4 (менше ніж 200 кл/мкл). Серед опортуністичних інфекцій більше реєструвалось герпетичної інфекції, кандидозу, токсоплазмозу, які вже спостерігались з другої стадії, а на пізніх стадіях, окрім цих захворювань, реєструвались також тромбоцитопенія, менінгіт, анемія, криптококова інфекція, пневмоцистна пневмонія.
 Висновки. Усі мобілізовані до ЗСУ особи повинні обов'язково пройти тестування на ВІЛ та вірусні гепатити В та С. У разі виявлення ВІЛ, такі особи повинні пройти клініко-лабораторне обстеження в умовах стаціонару в спеціалізованому закладі охорони здоров'я з метою встановлення клінічної стадії ВІЛ-інфекції, діагностики опортуністичних інфекцій, включаючи туберкульоз, та ко-інфекцій, обов'язкового призначення безперервної АРТ, ефективного лікування виявлених ОІ, ко-інфекцій, супутніх захворювань та ускладнень. Такі заходи дозволять зберегти здоров'я людей, які живуть із ВІЛ, та зберегти протиепідемічний добробут в ЗСУ в плані інфекцій, що передаються через кров, включаючи ВІЛ та вірусні гепатити В, С та D, та запобігти епідемії туберкульозу, що передається повітряно-аерозольним шляхом, включно з лікарськостійким туберкульозом, серед військовослужбовців. Часто люди, які живуть з ВІЛ, при призові на військову службу не говорять про свій діагноз ВІЛ-інфекції, побоюючись стигми та дискримінації; на жаль, стигма та дискримінація, пов’язані з ВІЛ, об'єктивно існують. Лікарям слід звертати увагу на клінічні прояви опортуністичних інфекцій - герпетичної інфекції, кандидозу,  токсоплазмозу, які вже спостерігались з другої стадії, а на пізніх стадіях – також і на тромбоцитопенію, менінгіт, анемію, криптококову інфекцію, пневмоцистну пневмонію.