Механізми реалізації державної енергетичної політики: теоретико-методичні засади

С В Майстро,С В Москалюк

doi:10.33990/2070-4011.59.2019.178423

Abstract

Досліджено теоретико-методичні засади державної енергетичної політики. Розглянуто різні наукові погляди та методичні підходи щодо визначення сутності та змісту державної енергетичної політики. Визначено сутність та зміст державної енергетичної політики. Виокремлено механізми реалізації державної енергетичної політики.

Highlights

Перебийніс, урядова енергетична політика має передбачати покращення інвестиційного клімату, запровадження механізмів залучення інвестицій від компаній, представлених на національному ринку, розвиток державно-приватного партнерства, об’єктивну оцінку та раціональне використання національних ресурсів, підвищення енергетичної безпеки шляхом створення необхідних резервів, підтримки заходів із енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики [10].
Державна енергетична політика України має бути зорієнтована на: подолання кризових явищ в енергетиці; підвищення рівня енергетичної безпеки України в умовах переходу до сталого розвитку; визначення базових орієнтирів для формування довгострокових завдань розвитку паливно-енергетичного комплексу [13].
Державна енергетична політика – це цілеспрямована, передбачувана в межах чинного законодавства діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування через сукупність механізмів її реалізації щодо створення належних умов для: забезпечення процесів видобування, переробки, транспортування, зберігання, виробництва, розподілу, раціонального використання енергетичних ресурсів; оптимальної диверсифікації джерел і шляхів поставок енергоносіїв; формування конкурентного та інвестиційно привабливого енергетичного ринку; оптимізації та розвитку енергетичної інфраструктури; забезпечення сталого інноваційного розвитку енергетичного сектору та будівництва нової енергогенерації; забезпечення енергетичної безпеки країни; наближення енергетики до потреб суспільства.

Summary

Introduction

Перебийніс, урядова енергетична політика має передбачати покращення інвестиційного клімату, запровадження механізмів залучення інвестицій від компаній, представлених на національному ринку, розвиток державно-приватного партнерства, об’єктивну оцінку та раціональне використання національних ресурсів, підвищення енергетичної безпеки шляхом створення необхідних резервів, підтримки заходів із енергозбереження та розвитку альтернативної енергетики [10].

Results

Conclusion