Вплив спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса

L Vinnikova,V Tsyhura

doi:10.15421/nvlvet7520

Abstract

Стаття присвячена вивченню впливу спрямованого годування на амінокислотний склад м’яса свиней. Біологічна цінність білка характеризується ступенем відповідності його амінокислотного складу потребам організму в амінокислотах для синтезу білка. Білкові речовини, до складу яких не входить хоча б одна з життєво необхідних амінокислот чи міститься їх у дуже незначній кількості, що не може забезпечити нормальну діяльність організму, належать до неповноцінних. Тому, визначаючи харчову цінність м’яса враховували насамперед, якою мірою кількісне співвідношення незамінних амінокислот, що міститься в ньому, наближається до оптимального, визначеного міжнародною комісією ФАО/ВООЗ, а також сумарне співвідношення незамінних та замінних амінокислот. Амінокислотний склад білкових речовин може змінюватися залежно від виду, статі, віку і навіть фізіологічного стану тварин перед забоєм. Співвідношення вмісту в м’язовій тканині незамінних амінокислот наближається до оптимального. Тому м’язову тканину продуктивних тварин потрібно розглядати як основне джерело білкових ресурсів харчування і як найціннішу складову м’яса. В зразках, отриманих від дослідних груп свиней породи ландрас, виявили підвищення синтезу незамінних амінокислот порівняно з контрольною групою. У 100 г білка м’язової тканини, отриманої від туш контрольної групи свиней міститься 4,051 г незамінних амінокислот; у м’ясі туш І дослідної групи – 4,202 г, у м’ясі туш ІІ дослідної групи – 4,505 г. Для оцінки біологічної цінності м’яса визначили амінокислотний скор білків найдовшого м’яза спини. Амінокислотний скор білків м’яса свиней в дослідних групах порівняно з контрольною збільшується для лізину, сірковмісних (метіонін, цистин), треоніну, ізолейцину, валіну та ароматичних (фенілаланін + тирозин) амінокислот. Розроблені раціони позитивно вплинули на амінокислотний склад свинини. Співвідношення незамінних амінокислот до замінних підвищується в дослідних групах, що свідчить про зниження вмісту сполучної тканини та поліпшення ніжності м’яса.

Highlights

Влияние направленного кормления на аминокислотный состав мясаАминокислотный скор белков мяса свиней в опытных группах по сравнению с контрольной увеличивается для лизина, серосодержащих (метионин, цистин), треонина, изолейцина, валина и ароматических (фенилалланин + тирозин) аминокислот.
Харчова цінність м’яса залежить від кількісного співвідношення вологи, білка, жиру, вмісту незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів групи В, мікро- і макроелементів, а також органолептичних показників м’яса.
До основних незамінних компонентів їжі відносяться 8...10 амінокислот, 3...5 поліненасичених жирних кислот, усі вітаміни і більшість мінеральних речовин, а також природні фізіологічні речовини високої біологічної активності: фосфоліпіди, білковолецитинові та глюкопротеїнові комплекси (Syrohman and Rasytjuk, 2004; Birta and Burgu, 2011).

Summary

Влияние направленного кормления на аминокислотный состав мяса

Аминокислотный скор белков мяса свиней в опытных группах по сравнению с контрольной увеличивается для лизина, серосодержащих (метионин, цистин), треонина, изолейцина, валина и ароматических (фенилалланин + тирозин) аминокислот. Харчова цінність м’яса залежить від кількісного співвідношення вологи, білка, жиру, вмісту незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів групи В, мікро- і макроелементів, а також органолептичних показників м’яса. До основних незамінних компонентів їжі відносяться 8...10 амінокислот, 3...5 поліненасичених жирних кислот, усі вітаміни і більшість мінеральних речовин, а також природні фізіологічні речовини високої біологічної активності: фосфоліпіди, білковолецитинові та глюкопротеїнові комплекси (Syrohman and Rasytjuk, 2004; Birta and Burgu, 2011). У 100 г білка м’язової тканини, отриманої від Матеріал і методи досліджень туш контрольної групи свиней міститься 4,051 г незамінних амінокислот; у м’ясі туш І дослідної групи – Матеріалом для досліджень були проби м’язової 4,202 г, у м’ясі туш ІІ дослідної групи – 4,505 г.

Глютамінова кислота

Бібліографічні посилання