Abstract
У статті розглядається різниця у відображенні позашлюбних дітей у метричних книгах і сповідних розписах другої половини XVIII – першої половини XIX ст. Робиться висновок, що на присутності байстрюків у джерелах позначилися не так реалії епохи, як принципи укладання джерел, зокрема і через дві послідовні зміни формуляру ведення метричних книг. Також було розглянуто відображення позашлюбних дітей у сповідних розписах і, зокрема, співставлено дані метричних книг і сповідного розпису, що продемонструвало ретельнішу їх реєстрацію у метричних записах.
Highlights
Останнім часом українська історіографія Гетьманщини активно розробляє проблеми, що стосуються родинного життя, сексуальності, шлюбних стратегій і практик
Проаналізувавши дані метрик за 1761-1791 рр., вона виявила лише 2 записи про народження позашлюбних дітей
Що йдеться про певні універсальні для Гетьманщини моменти говорять пізніші дослідження
Summary
Останнім часом українська історіографія Гетьманщини активно розробляє проблеми, що стосуються родинного життя, сексуальності, шлюбних стратегій і практик. Також було розглянуто відображення позашлюбних дітей у сповідних розписах і, зокрема, співставлено дані метричних книг і сповідного розпису, що продемонструвало ретельнішу їх реєстрацію у метричних записах. Якщо говорити про фіксацію позашлюбних народжень більш конкретно, то першою їх частку в метричних книгах Гетьманщини порахувала Наталя Пилипенко у своїй спеціальній розвідці на матеріалах с.
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
