Abstract

Актуальность. Распознавание ранних стадий диабетической ретинопатии (ДР) у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа (СД2) и прогнозирование их прогрессии имеет важное значение и является актуальной задачей современной офтальмологии. Цель исследования — изучить особенности возникновения и прогрессирования начальных стадий ДР и установить связь со степенью нарушения углеводного обмена у пациентов с СД2. Материалы и методы. Был обследован 91 пациент (182 глаза) с СД2. Согласно ETDRS по системе клинических признаков Airlie House определяли микроаневризмы (МА), микрогеморрагии (МГ), интраретинальные микрососудистые аномалии (ИРМА), ретинальные венозные аномалии, неперфузию сетчатки и связь их развития со степенью нарушения углеводного обмена у больных СД2. Результаты. У большинства пациентов (72,5 %) на начало исследования ДР не было (уровень ETDRS составил 0–10 на обоих глазах). У остальных (27,5 %) на одном глазу уровень ETDRS был 10, а на другом отмечены единичные изменения калибра сосудов, расширение и извитость вен, ИРМА или МГ, что соответствовало уровню ETDRS 14/15. У этих пациентов давность СД2 была больше (в среднем на 3 года), а нарушения углеводного обмена были более выраженными. В течение 1 года наблюдения глазные изменения прогрессировали по-разному: при отсутствии ДР в начале исследования прогрессия была отмечена в 50 % случаев, тогда как при их наличии — в 92 %. Пациенты с прогрессией имели больший стаж диабета и худшие показатели углеводного обмена. Выводы. Установлено, что диабетические изменения сетчатки начинаются с одиночных сосудистых изменений, при наличии которых в течение 1 года ДР развивается в большинстве случаев.

Highlights

  • Recognizing the early stages of diabetic retinopathy (DR) in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) and predicting their progression is important and is an urgent challenge of modern ophthalmology

  • Але статистично значуща різниця між групами пацієнтів за рівнем глікемії, тенденція до більшого рівня HbA1c та більша тривалість захворювання у пацієнтів 2-ї групи

  • У 1-й групі пацієнтів прогресія була відмічена у 50 % пацієнтів, тоді як у 2-й групі — у 92 % (p < 0,001), що вказувало на суттєву схильність до прогресування за наявності попереднього пошкодження сітківки

Read more

Summary

Клінічна офтальмологія Clinical Ophthalmology

Прогресування початкової діабетичної ретинопатії: зв’язок зі станом вуглеводного обміну. Розпізнавання ранніх стадій діабетичної ретинопатії (ДР) у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) та прогнозування їх прогресії має окреме значення та є актуальною задачею сучасної офтальмології. Відповідно до ETDRS системи клінічних ознак Airlie House визначали мікроаневризми (МА), мікрогеморагії (МГ), інтраретинальні мікросудинні аномалії (ІРМА), ретинальні венозні аномалії, неперфузію сітківки та зв’язок їх розвитку зі ступенем порушення вуглеводного обміну у хворих на ЦД2. У цих пацієнтів давність ЦД2 була більшою (в середньому на 3 роки), а порушення вуглеводного обміну були більш вираженими. Мета дослідження: вивчити особливості виникнення та прогресування початкових стадій ДР та встановити зв’язок зі ступенем порушення вуглеводного обміну у пацієнтів із ЦД2. Для статистичних досліджень використано програмні пакети MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba)

Матеріали та методи
Результати та обговорення
Порівняння між групами
Прогресування ДР
Прогресія ДР
Контроль Ні
Findings
Список літератури

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.