Abstract

Мета статті – дослідити емотивні параметри зображення тілесності та представити методологічні параметри виражальної емотивності у мистецтвознавчому аналізі тіла, ню, еротики, оголеного тіла. Для реалізації цього завдання досліджується зміст і сенс поняття «емотивність», що впроваджується в сучасний мистецтвознавчий дискурс для комплексного аналізу процесу візуалізації тілесного в образотворчому мистецтві. Методологія дослідження полягає у порівнянні понять «емотивність», «вираження» та «експресія», з’ясуванні їх евристичного потенціалу для аналізу специфіки візуалізації оголеного тіла, еротичної тілесності у візуальному мистецтві. Наукова новизна. В контексті методології емотивності доводиться доцільність «вбудувати» у даний дискурс так зване «українське тіло», тобто ню-зображення у творах українських художників. «Українське тіло» в палітрі сучасного мистецтвознавства та художньої практики виступає емотивною реакцією на світоглядні зміни, що виражаються в конструюванні нових ідеалів, нових героїв, актуальних маркерів цінностей (наприклад, «тіло-свобода», «тіло-війна», «тіло-ґендер»). Зміст даного концепту розкривається через дотичні поняття – «вираження» та «експресія», що стали генеральними у філософсько-естетичних розвідках філософів, теоретиків мистецтва Бенедетто Кроче та Робіна Джорджа Коллінґвуда. Спираючись на розуміння сутності мистецтва як вираження (Кроче), доводиться принцип зображального як емотивно-виражального. Висновки. На прикладі зіставлення класичних та некласичних параметрів зображення тіла в такому ж аспекті з’ясовується зміст понять «зображальне» та «художнє», їх нетотожність. Підкреслюється, що така відмінність яскраво унаочнюється в сучасних мистецьких практиках зображень тілесного (перформансах, медіа-арті, фото-арті тощо), коли зображальна фіксація тіла не є його художнім втіленням. Доводиться значення емотивності у сприйнятті мистецтва як співтворчості, коли сенси віднаходяться поза межами самого твору. Тіло із тіла зображального у мистецтві сьогодення перетворюється на тіло виражальне.

Highlights

  • Мета статтіМета статті – дослідити емотивні параметри зображення тілесності та представити методологічні параметри виражальної емотивності у мистецтвознавчому аналізі тіла, ню, еротики, оголеного тіла.

  • Актуальності даній розвідці додає і той факт, що тіло як річ, в якій перетинаються культурні норми, традиції й ідеали, в сучасному мистецтві перетворюється на потужний інструмент конструювання нових сенсів, стає естетико-художнім, ідеологічним засобом їх вираження, ідентифікуючим та самоідентифікуючим маркером культури.

  • Також тіло в сучасному мистецтві перестає бути об’єктом копіювання і захоплення, воно стає сенсовою проекцією трансфізіологічного, тобто неантропоморфного образу, новим тілесним простором мистецтва, оскільки, на думку Гельмута Плеснера, виступає своєрідним кордоном, межею між зовнішнім і внутрішнім.

Read more

Summary

Мета статті

Мета статті – дослідити емотивні параметри зображення тілесності та представити методологічні параметри виражальної емотивності у мистецтвознавчому аналізі тіла, ню, еротики, оголеного тіла. Актуальності даній розвідці додає і той факт, що тіло як річ, в якій перетинаються культурні норми, традиції й ідеали, в сучасному мистецтві перетворюється на потужний інструмент конструювання нових сенсів, стає естетико-художнім, ідеологічним засобом їх вираження, ідентифікуючим та самоідентифікуючим маркером культури. Також тіло в сучасному мистецтві перестає бути об’єктом копіювання і захоплення, воно стає сенсовою проекцією трансфізіологічного, тобто неантропоморфного образу, новим тілесним простором мистецтва, оскільки, на думку Гельмута Плеснера, виступає своєрідним кордоном, межею між зовнішнім і внутрішнім. Основна складова даного мистецтва – «людське розпредметнення» в субстанції тілесності створює неймовірне за силою енергетичне поле, в якому відбувається перетворення тіла з носія інформації на саму інформацію. Методом послугує теоретичний принцип Бенедетто Кроче (1866–1952) та Робіна Джорджа Коллінґвуда (1889–1943) у розробці зображального як емотивно-виражального, що створить необхідну дослідницьку платформу для аналізу візуалізації тілесного, еротичного тіла у мистецтві взагалі й образотворчому мистецтві зокрема

Виклад матеріалу дослідження
Список використаних джерел

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.