Біоморфологічний аналіз культивованої флори плоских зелених дахів міста Львова

Abstract

Досліджено біоморфологічні характеристики культивованих видів рослин, ідентифікованих на 24 озеленених плоских дахах екстенсивного типу у Львові. Встановлено, що для створення рослинних композицій використано 225 видів, 136 культиварів, 14 гібридів із 55 родин та 143 родів. Здійснено біоморфологічний аналіз культивованої флори, складеної із 326 видів, гібридів та культиварів, які успішно акліматизувалися на дахах і ростуть на них більше двох років. Проаналізовано спектри життєвих форм, виділених на основі різних класифікаційних систем із застосуванням різних морфологічних критеріїв. Встановлено взаємозв'язок між життєвістю рослини і її біоморфологічними характеристиками та зроблено висновки про доцільність використання певних біоморф для озеленення покрівель. За класифікацією життєвих форм І. Серебрякова (1962), основним критерієм для виділення життєвих форм вважають довговічність скелетних осей, що є проявом адаптивної реакції рослини на умови середовища. Наші дослідження підтвердили успішність адаптації на дахах багаторічних рослин із здерев'янілими чи підземними метаморфізованими органами, серед них кущі (116 видів; 35,6 %), полікарпічні трави (107; 32,9 %) та дерева (43; 13,2 %). За системою С. Raunkiaer (1934), основою для виділення клімаморф є захист бруньок поновлення та апікальних меристем пагона. За нашими спостереженнями, на дахах більше двох років витримують рослини із добре захищеними бруньками – це 102 види листопадних і 65 вічнозелених фанерофітів (51,2 % від загальної кількості), гемікриптофіти (27,6 %) із захищеною опадом рослини і снігом верхівковою брунькою та криптофіти-геофіти (14,2 %) із схованими глибоко під землею бруньками. Згідно зі системою R. Whittaker (1970) біоморфи рослин є результатом ценотичної взаємодії видів в екосистемах, а умови середовища визначають тип надземних органів рослин, що підтверджено і нашими дослідженнями. Кожен із органів рослин, а також всі окремі ознаки біоморф перебувають у тісному взаємозв'язку із умовами середовища, а тому на дахах найкраще виживають широколисті листопадні дерева (24; 7,4 %), широколисті листопадні кущі (71; 21,8 %), та різнотрав'я (72; 22,3 %). За лінійною системою життєвих форм В. М. Голубєва (1972), біоморфологічні ознаки рослин можна оцінити незалежно одна від одної без виділення життєвих форм, проте кожна окремо взята ознака відображає тип пристосування рослини до умов середовища. Встановлено, що для зелених дахів найбільш характерні кущі (116; 35,6 %), літньозеленого типу (220; 67,5 %), безрозеткові (324; 99,4 %), із змішаною кореневою системою (219; 67,2 %), без виражених підземних кореневищних структур (265; 81,3 %). Встановлено, що на дахах висотних будівель найкращу життєвість мають низькорослі листопадні кущі та сукуленти. Вище 20 м для здешевлення догляду саду взимку варто ширше застосовувати однорічні рослини. Натомість на дахах недоцільно використовувати такі біоморфи як цибулинні ефемероїди, стрижнекореневі рослини, види із здерев'янілими кореневищами, а також вічнозелені широколистяні види та хвойні з ламкими гілками.