Періодизація імміграційної політики Європейського Союзу: від витоків до сучасності

K Y Fogel

doi:10.15421/171722

Abstract

У статті досліджуються етапи становлення імміграційної політики Європейського Союзу. Вводиться періодизація формування спільної політики ЄС у сфері управління міграцією. Запропоновано чотири періоди формування імміграційної політики ЄС, кожний з яких характеризується прийняттям важливих документів, що внесли значні зміни у компетенції інституцій ЄС та винесли регулювання питань міграції на наднаціональний рівень.Основним висновком є те, що жодна країна не в змозі справитися з викликами міграції самотужки, в ізоляції від своїх сусідів, яким доводиться стикатися з подібними проблемами. Це призвело до співробітництва між державами-членами в напрямку обміну досвідом та ідеями щодо управління міграцією, проте питання чи потрібно встановлювати єдині міграційні процедури на рівні ЄС впродовж довгого часу викликали гострі дискусії.На сьогодні регулювання міграційних потоків в Євросоюзі - це політичний процес, який у правовому сенсі координується на основі правового доробку ЄС та національного законодавства держав-членів. Перенесення міграційної політики на наднаціональний рівень дозволяє простежувати зміни, проведені на національних рівнях та реагувати на сучасні виклики міграційного характеру без істотних затримок.

Highlights

Основним висновком є те, що жодна країна не в змозі справитися з викликами міграції самотужки, в ізоляції від своїх сусідів, яким доводиться стикатися з подібними проблемами
Each phase is characterized by the adoption of important agreements and programs
The principles of Amsterdam Treaty and the Treaty of Lisbon and five-year program have been analyzed in the paper: Tampere (1999), The Hague (2004), Stockholm (2009) and guidelines Ypres (2014)

Summary

Introduction

Що жодна країна не в змозі справитися з викликами міграції самотужки, в ізоляції від своїх сусідів, яким доводиться стикатися з подібними проблемами. Обговоренню питання щодо міграції до Європейського Союзу та вплив її на трансформацію міграційної політики присвячені праці О.В. Фактично резолюція щодо робітників іммігрантів і їхніх сімей визнала, що умови життя та праці громадян третіх країн мають бути покращені, але потреба в більш скоординованих діях між країнами-членами ЄС не була визначена документом.

Results

Conclusion