УКРАЇНСЬКІ ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ У ФОКУСІ ЗАЦІКАВЛЕНЬ ДОСЛІДНИКІВ ТА КОМПОЗИТОРІВ

Abstract

Мета статті – розглянути українські жниварські пісні як об’єкт дослідницької уваги та специфіку їх використання композиторами. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні етномузикознавчого, мистецтвознавчого, культурологічного підходів, що дало змогу проаналізувати основні засади критеріїв наукового підходу до жниварських пісень, інтенсивність звернення до них сучасних композиторів, накреслити історичну перспективу їхнього побутування з урахуванням зміни календарно-обрядового циклу. Така методологія дала змогу акцентувати на сучасному етапі наукового опрацювання жниварських пісень та їх використання митцями у творах різних жанрів і форм як фольклорного первня. Наукова новизна полягає в постановці дослідницького вектора в пошуку наявного корпусу джерел з обраної тематики та в розширенні уявлень про причини актуалізації жниварської проблематики серед учених та митців, а також в акцентуванні важливості збереження цього сегмента фольклору для наступних генерацій. Висновки. Констатується мала кількість розвідок, присвячених вивченню українських жниварських пісень, порівняно з іншими календарно-обрядовими піснями. Встановлено, що серед їхніх дослідників були З. Доленга-Ходаковський, Леся Українка, К. Квітка, Я. Зуїха, Г. Танцюра, Ф. Колесса, Н. Присяжнюк, Ю. Круть, І. Клименко та ін. Виявлено, що в деяких регіональних збірках взагалі відсутні записи жниварських пісень, на відміну від значної їх кількості, збережених на Волині. З’ясовано, що в творчості композиторів жниварські пісні використовувалися радше спорадично; у різних жанрах та формах їх застосовували М. Лисенко, М. Леонтович, Я. Степовий, Ф. Колесса, М. Вериківський, Г. Верьовка, П. Козицький, Л. Ревуцький, В. Барвінський, Ю. Іщенко, Л. Дичко та ін. Виявлено, що серед композиторів, які звернулися до жниварських пісень нещодавно, виділяється набуток Миколи Ластовецького, у двох збірниках якого міститься 49 обробок.