Abstract
Дефіцит водних ресурсів країни потребує ретельного підходу довикористання поливних вод, коригування строків і норм зволоження. У статті проаналізовано традиційні методи визначення величини поливних норм: за найменшою вологоємністю та мінімально допустимим запасом води для рослин. Режим зрошення сільськогосподарських культур слід ув’язувати не з водозабезпеченням рослин та їхнім урожаєм, а з оптимальною вологістю ґрунтоутворення.Тому запропонований новий підхід визначення поливних і зрошувальних норм за шпаруватістю ґрунту. Це дозволить більш ефективно використовувати зрошувальну воду в межах поля та підтримувати на ньому задовільний еколого-меліоративний стан.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Bulletin National University of Water and Environmental Engineering
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
