Епідеміологія та фактори ризику переломів кісток нижньої кінцівки (огляд літератури)

Abstract

У статті наведені сучасні уявлення про фактори ризику основних переломів кісток нижньої кінцівки (ПКНК) різної локалізації (стегнової кістки, кісток гомілки та ступні). Показано, що найбільша кількість наукових досліджень присвячена вивченню епідеміології та факторів ризику переломів стегнової кістки, а інформація щодо чинників ризику ПКНК іншої локалізації недостатня та суперечлива. Продемонстровано, що крім факторів віку та статі важливу роль у розвитку ПКНК відіграють дорожньо-транспортні пригоди, заняття спортом, неадекватна фізична активність, травми, падіння та попередні переломи, а серед супутніх захворювань — системний остеопороз, остеоартроз великих суглобів, ревматоїдний артрит, деменція, епілепсія, алкоголізм, паркінсонізм, онкологічні захворювання, ожиріння й катаракта. Серед факторів ризику ПКНК виокремлюють прийом лікарських засобів, зокрема гіпнотичних і седативних, а також антидепресантів, антипсихотичних ліків та глюкокортикоїдів. Майже всі типи переломів у жінок асоційовані з низькими показниками мінеральної щільності кісткової тканини, більшою мірою визначеною на рівні стегнової кістки, ніж на рівні хребта чи периферичного скелета, проте частка переломів, пов’язаних з остеопорозом, є невеликою та коливається від 10 до 44 %. Оцінка факторів ризику повинна обов’язково проводитись у рутинній клінічній практиці у хворих із ПКНК, оскільки це впливає не тільки на їх частоту, але й на прогноз лікування хворих даної категорії.