Короткостроковий прогноз та гендерні особливості клінічних проявів тромбоемболії легеневої артерії

Abstract

Актуальність. Венозний тромбоемболізм — третє за частотою захворювання серцево-судинної системи, з блискавичним розвитком, тяжким перебігом, високою летальністю і несприятливим прогнозом. Мета роботи: вивчення гендерних особливостей клініко-анамнестичних, інструментальних і лабораторних показників у зв’язку з короткостроковим прогнозом у хворих на тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Матеріали та методи. Обстежені 104 хворі на гостру тромбоемболію легеневих артерій. Усім хворим проведено загальноклінічне обстеження, оцінено ризик і прогноз за загальноприйнятими шкалами, визначено у крові рівень тропоніну І, МВ-фракції креатинфосфокінази та креатиніну, проведено стандартну трансторакальну ехокардіографію, ультразвукове допплер-дослідження вен нижніх кінцівок та мультиспіральну комп’ютерну томографічну ангіографію легеневих артерій. Статистична обробка включала також багатофакторний регресійний аналіз. Результати. Встановлено, що у жінок вірогідно частіше зустрічаються такі фактори ризику венозного тромбоемболізму, як похилий вік та ожиріння. У жінок частіше спостерігається ураження судин більшого калібру, в той час як ураження дрібних артерій та інфаркт-пневмонії частіше зустрічається у чоловіків. У жінок частіше відзначається зниження швидкості клубочкової фільтрації менше за 60 мл/хв/1,73 м2, а рецидиви ТЕЛА були більш частими у чоловіків. За даними регресійного аналізу, рання лікарняна летальність у хворих на ТЕЛА асоціюється з наявністю ожиріння, артеріальної гіпотензії, збільшенням рівня креатиніну та частоти дихальних рухів, а також з жіночою статтю. Висновок. Враховуючи дані регресійного аналізу щодо зв’язку індексу маси тіла та швидкості клубочкової фільтрації з ранньою лікарняною летальністю, доцільно використовувати ці показники як додаткові критерії для уточнення індивідуального ризику ранньої смерті при ТЕЛА, особливо в осіб жіночої статі.