ЕКОСИСТЕМНІ ПЛАТЕЖІ ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОСИСТЕМНОГО ПІДХОДУ В УПРАВЛІННІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ

Abstract

Зростання екологічних загроз і виснаження природних ресурсів мотивують до перегляду наукових концепцій взаємодії суспільства з природою. Одночасно в економіку природокористування поступово впроваджується екосистемний підхід, теоретико-методологічні засади якого в Україні ще належним чином не сформовано. З огляду на це, обґрунтовано особливості трансформації сучасного механізму природокористування шляхом упровадження екосистемного підходу з використанням основного його економічного інструменту – екосистемних платежів. Екосистемний підхід до природокористування – напрям в управлінні, який забезпечує врахування при плануванні й здійсненні будь-яких заходів природокористування складних біологічних відносин усередині екосистеми, природні ресурси якої експлуатуються; усвідомлення цінності цих відносин завдяки їх спроможності позитивно впливати на стан, продуктивність екосистеми і виконання нею важливих екологічних функцій. Ієрархічну структуру процесу впровадження екосистемного підходу в практику управління природокористуванням відображають керівні принципи Конвенції про біологічне різноманіття, які з науково-практичної точки зору доцільно розділяти на організаційно-економічні та еколого-економічні. Екосистемні платежі – це платежі за використання, невикористання ресурсів або послуг екосистеми, відшкодування її забруднення чи деградації; усі платежі, що здійснюються в межах екосистемного підходу і мають на меті захист, збереження екосистем, раціональне використання їх ресурсів та підвищення ефективності функцій. Вони включають обов’язкові платежі за використання ресурсів екосистем, їх забруднення, виснаження або деградацію; компенсаційні платежі, які держава сплачує громадянам за використання їх екосистем або фермерам за невикористання ними екосистем чи використання на умовах упровадження нових технологій; платежі за екосистемні послуги; еквівалентні платежі. Критеріями визначення типу платежів є їх добровільність; належність бюджету, за рахунок якого вони сплачуються; переважання екосистемної цінності над ринковими інтересами; сутність платежу; можливість регулювання за допомогою цивільних договорів, відтермінування платежу і зміни його розміру; залежність платежу від результатів господарської діяльності; обопільність вигоди.