ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕСТАЦІЇ У ЖІНОК ІЗ ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ (РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ)

Abstract

Недостатня ефективність існуючих методів лікування гіпертензивних станів під час вагітності обґрунтовує доцільність пошуку нових антигіпертензивних засобів та методик їх застосування у вагітних, що дозволить попередити розвиток прееклампсії та еклампсії у значної кількості випадків, і, таким чином, знизити частоту розвитку ускладнень вагітності та перинатальних втрат.Мета дослідження – виявити фактори, що впливають на розвиток прееклампсії у вагітних з різними видами гіпертензивних розладів.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз і багатопланову розробку 564 карт спостереження за вагітними та жінками з гіпертензивними розладами.Результати досліджень та їх обговорення. Хронічну артеріальну гіпертензію під час вагітності слід розглядати як один із факторів ризику виникнення прееклампсії та поєднаного гестозу, а низьку ефективність антигіпертензивної терапії або відсутність комплаєнсу можна вважати передвісником розвитку цих ускладнень. Наявність нелікованої хронічної артеріальної гіпертензії провокує маніфестацію прееклампсії та поєднаного гестозу у вагітних на 2–3 тижні раніше, ніж у жінок без артеріальної гіпертензії або при її адекватній терапії.Висновки. Наявність некорегованої хронічної артеріальної гіпертензії у вагітних суттєво підвищує частоту розвитку в них пізніх гестозів і значно погіршує прогноз виношування вагітності. Застосування адекватної антигіпертензивної терапії вазодилатуючими бета-адреноблокаторами сприяє достовірному зниженню частоти розвитку прееклампсії та тяжкості її перебігу.