Abstract

This article examines in a complex way the peculiarities of organization of everyday and household life of the Ukrainian population of the Luhansk region in the XVII–XVIII centuries. The basis for the study of those or other aspects of this topic were materials of archaeological expeditions that were carried out in Luhansk region in the second half of the twentieth – early twenty-first century. It is noted that this topic is poorly covered in the works of Ukrainian academics. Among the few studies in this area, the works of N. N. Kaplun, O. V. Stadnik and A. I. Stadnik were the most valuable for the research. Also in the preparation of the article the author relied on the expert estimates of scientific collaborators of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine S. A. Telizhenko, L. Chmiel, L. Mironenko. The aim of the article is to outline the way of life and economic life of the Ukrainian population during the active development of the Luhansk region – that is in the XVII–XVIII centuries. As a result of the conducted research, the authors reached the following conclusions. The presence of diverse archaeological artifacts: ceramic works, artisanal metallurgical furnaces, stone tombstones, the lower boundary of the dating of which falls on the XVII–XVIII centuries, In our view, indicates the existence of sufficiently developed material culture associated with the way of life and household utilities of Ukrainian settlers of the Cossack era in the Luhansk region. Today's assumption that the dynamic development of this region began only at the beginning of active development of the territory at the beginning of the XVIII century – the beginning of the XIX century. Russian Empire, it can be argued that even before its beginning, a significant part of the „Wild Field” did not yield in its development to other regions, both Ukraine and Russia, distant from the restless relations with the Nogai horde.

Highlights

  • Проводячи археологічні, або краєзнавчі дослідження на Луганщині студенти та викладачі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка час від часу, знаходять важливі історичні артефакти та об’єкти, як свідчать про організацію життя краю у козацькі часи, господарське життя та побут перших поселенців

  • Йоффе дійти до наступних висновків: „При співставленні розповідей старожилів із знайденим археологічним, можна припустити, що це залишки залізоплавильного виробництва, які належали першим поселенцям краю, вірогідно ХV–XVI, можливо начало XVII ст., судячи з устрою печей та кераміки

  • Попри існуюче сьогодні упередження про те, що динамічний розвиток цього краю починається тільки з початком активного освоєння території тільки наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст

Read more

Summary

Introduction

Або краєзнавчі дослідження на Луганщині студенти та викладачі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка час від часу, знаходять важливі історичні артефакти та об’єкти, як свідчать про організацію життя краю у козацькі часи, господарське життя та побут перших поселенців. Що практично не опрацьованим є величезний масив звітів про археологічні дослідження, пов’язаних із цим історичним періодом, які у різні роки проводилися науковими співробітниками Інституту археології НАН України та Луганським обласним краєзнавчім музеєм. Основним джерелом для аналізу цього аспекту є матеріали археологічних експедицій, які у різні роки проводилися на території Луганського краю.

Objectives
Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.