Консервативне лікування порушень метаболізму кісткової тканини у хворих на вітамін-D-залежний рахіт I типу

Abstract

Мета: визначити вплив консервативної терапії на генетично зумовлені порушення метаболізму кісткової тканини у хворих на вітамін-D-залежний рахіт (ВDЗР) І типу. Матеріал і методи. На базі консультативно-поліклінічного відділу ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУ» було обстежено та проліковано 48 пацієнтів із діагнозом «вітамін-D-залежний рахіт І типу». Консервативне лікування пацієнтів з рахітоподібними захворюваннями проводилось в 4 етапи. Перший етап включав в себе повне обстеження пацієнта на кальцій, фосфор крові та сечі, визначення рівня кальцидіолу та кальцитріолу крові, показників паратиреоїдного гормона та остеокальцину, а також маркера кісткоутворення P1NP і остеорезорбції B-CTx. На першому етапі в обов’язковому порядку діти проходили генетичне дослідження для виявлення змін (поліморфізму) в алелях рецепторів до вітаміну D та колагену першого типу. Обстеження на наступних етапах проводилось в повному обсязі, окрім генетичних досліджень. Результати. Всебічне вивчення метаболізму вітаміну D і біохімічних показників життєдіяльності кісткової тканини у хворих на ВDЗР І типу дозволило впритул підійти до розуміння деяких питань патогенезу та сутності остеомаляційних і в подальшому остеопоротичних змін різного ступеня, об’єктивувати ці зміни у відповідних показниках біохімічного дослідження та залежно від змін розробити різні схеми медикаментозної корекції порушень кісткового обміну за даного захворювання. Висновки. Для медикаментозного лікування ВDЗР І типу альфакальцидол є препаратом вибору, бо має можливість трансформуватись печінкою в кальцитріол, обійшовши генетично пошкоджене ниркове 1α-гідроксилювання. На підставі вивчення біохімічних показників у пацієнтів з вітамін-D-залежним рахітом І типу розроблено патогенетично обґрунтовану ефективну медикаментозну терапію ортопедичних проявів, що включає холекальциферол (80 000 Од/міс) та альфакальцидол (7,5 мкг/міс). Запропоноване лікування дає значне покращення метаболізму кісткової тканини, що відображається в біохімічних і клінічних показниках вже після першого 3-місячного етапу лікування (p < 0,05).