СПЕЦІАЛЬНІ НОРМИ ЩОДО КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ст. ст. 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 КК УКРАЇНИ): НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ОКРЕМИХ ДИСКУСІЙНИХ ПОЛОЖЕНЬ

Abstract

У роботі надано науково-практичний коментар окремих положень статей 345-1, 347-1, 348-1, 349-1 КК України, за результатами проведення якого було, по-перше, сформульовано рекомендації щодо вирішення тих дискусійних питань, відсутність відповідей на які може завадити ефективному застосуванню вказаних заборон, по-друге, виявлено притаманні відповідним нормам недоліки, наявність яких уже негативно позначається на результативності перших, та висловлено пропозиції щодо усунення останніх. Зокрема, наведено додаткові аргументи на користь висловленої в юридичній літературі пропозиції щодо поміщення всіх норм, присвячених кримінально-правовій охороні журналістської діяльності, у розділ V «Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина» Особливої частини КК України. Доведено, що застосування до журналіста ударів та інших насильницьких дій, що завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, а також мордування та катування вимагає кваліфікації за сукупністю за ст. 171 та ч. 1 (ч. 2) ст. 126 або ст. 127 КК України, а не за ст. 345-1. Водночас підтримується точка зору щодо доцільності згадування в оновленій ст. 345-1 КК України про відповідні і наразі не вказані у ній види насильства. Висловлено наукову гіпотезу стосовно того, що у випадку, коли погроза насильством (крім погрози вбивством) та насильство, що були застосовані до журналіста, були об’єднані єдиним умислом, вчинене потребує кваліфікації лише за ч. 2 ст. 345-1 та без посилання на ч. 1 ст. 345-1 КК України. Аргументовано, що у випадках, коли погроза або насильство щодо журналіста здійснюються з метою перешкоджання законній професійній діяльності останнього, вчинене має кваліфікуватися за сукупністю за ч. 1 (ч. 2) ст. 171 та відповідною частиною ст. 345-1 КК України; у випадку ж переслідування за виконану професійну діяльність дії винного мають отримувати кримінально-правову оцінку з посиланням вже на ч. 2 ст. 171 та ст. 345-1 КК України.