ПЕРЕДУМОВИ, ЗАВДАННЯ І ФОРМИ РАДЯНІЗАЦІЇ ОСВІТИ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ У ВЕРЕСНІ 1939 – ЧЕРВНІ 1941 РОКУ

T B Kadobnyi ,Liliya Kravchuk ,K M Мelnykova

doi:10.11603/me.2414-5998.2016.3.6926

Abstract

У пропонованій статті висвітлено механізми впровадження радянських освітньо-культурних цінностей, які відображали марксистсько-ленінську ідеологію, що ґрунтувалася на інтернаціональному світобаченні класових протиріч та постійній боротьбі з приватною власністю, руйнуючи релігійні переконання місцевого населення. Так звана реформа протирічила природі українського національного світогляду, нищила його культурно-освітні багатовікові надбання. З цією метою радянська влада запроваджувала в усіх західноукраїнських школах другу російську мову, як засіб міжнаціонального спілкування, а також освітню виховну мережу краю підпорядковувала єдиному Московському освітньо-методичному центру.

Highlights

У пропонованій статті висвітлено механізми впровадження радянських освітньо-культурних цінностей, які відображали марксистсько-ленінську ідеологію, що ґрунтувалася на інтернаціональному світобаченні класових протиріч та постійній боротьбі з приватною власністю, руйнуючи релігійні переконання місцевого населення
The proposed article reflects the mechanisms of implementation of the new Soviet educational and cultural values that reflect the Marxist-Leninist ideology, which was based on an international worldview class contradictions and constant struggle against private property, destroying religious beliefs of the local population
The so-called reform contradicts the nature of Ukrainian national ideology, destroying its cultural and educational heritage of centuries

Summary

Introduction

У пропонованій статті висвітлено механізми впровадження радянських освітньо-культурних цінностей, які відображали марксистсько-ленінську ідеологію, що ґрунтувалася на інтернаціональному світобаченні класових протиріч та постійній боротьбі з приватною власністю, руйнуючи релігійні переконання місцевого населення. Політика Польщі в галузі освіти на західноукраїнських землях регламентувалася певними офіційними документами, серед яких одним з основних був “Шкільний статут” від 31 липня 1924 року, або як його називали, “Кресовий шкільний закон”, що суворо окреслював створення і функціонування українських шкіл.

Results

Conclusion