ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЄЮ ОПЛАТИ ПРАЦІ МЕТОДОМ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ГАЛУЗЕЙ НАЦІОНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

Abstract

Розвиток соціально-трудових відносин, обумовлений світовими глобалізаційними процесами, вимагає інноваційного підходу в державному регулюванні організацією оплати праці, затребуваного реаліями ринку праці. Важливе значення має визначення критеріїв і показників оцінювання рівня сформованості інструментарію впливу державних інституцій задля гарантування принципу справедливості та соціальної рівноваги при побудові алгоритму розрахунку винагороди за працю. Мета цієї публікації — обґрунтування методичного підходу до побудови ієрархії диференціації рівнів державного регулювання оплати праці, для застосування при кластерному ранжуванні національного господарства за галузями економіки. Окреслено необхідність підвищення ефективності втручання державних інститутів у систему організації оплати праці, уточнено тлумачення термінологічного апарату державного регулювання організацією оплати праці. Проаналізовано динаміку показника середньомісячної заробітної плати штатних працівників за відпрацьовану годину з метою обґрунтування розбіжності, яка існує в розмірі оплати праці в різних галузях економіки країни. Запропоновано класифікацію рівнів впливу державних інституцій, принциповим базисом яких є аналітично обґрунтовані відмінності стану організації оплати праці за кожним видом економічної діяльності в конкретизованій ситуації на тлі безперервного моніторингу, і представлено ієрархічну побудову класифікації рівнів регулювання для галузей національного господарства. За допомогою інструментів кластерного аналізу проведено обґрунтування методичних засад удосконалення сценаріїв аналізу рівня необхідності державного регулювання з метою оптимізації результативності цього процесу. Зазначено та обґрунтовано гіпотезу про існування тренду об’єднання об’єктів у кластери за наявним станом показників організації оплати праці в галузях економіки України.