Abstract

Актуальність. У світовій літературі відомості про стан системи «гормон росту/ростові фактори» (ГР/інсуліноподібний фактор росту 1 (ІФР-1)), зокрема щодо відношень ГР/ІФР-1/грелін (Ghr), у пацієнтів із низькорослістю вкрай обмежені. Мета роботи — визначення особливостей секреції греліну в пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту порівняно із секрецією греліну в дітей із соматотропною недостатністю. Матеріали та методи. Ghr визначали в 33 хворих із низькорослістю, серед них 22 пацієнти — із соматотропною недостатністю і 11 хворих — із синдромом біологічно неактивного гормона росту. Паспортний вік всіх обстежених пацієнтів відповідав діапазону статевого дозрівання. Кістковий вік в обох групах відставав від паспортного більше ніж на 2 роки. Відставання в рості всіх дітей становило від мінус 2SD. Контрольну групу становили 6 здорових дітей. У всіх обстежених дітей визначали базальний рівень ГР, ІФР-1 й рівень ГР під час нічного викиду та стимуляційного тесту з клонідином. Одночасно отримували зразки крові для дослідження рівня Ghr. Результати. Найсуттєвіші зміни показників рівня Ghr були виявлені через 120 хвилин після засинання у всіх обстежених. Установлено значне підвищення рівня Ghr у дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту, соматотропною недостатністю, а також у групі контролю порівняно з базальними показниками та максимальним викидом при проведенні клонідинового тесту. Так, нічний рівень Ghr перевищував базальний в 1,4 раза в дітей із соматотропною недостатністю, у 3,4 раза — у дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту та у 2,8 раза — у дітей контрольної групи. Ми не встановили зв’язку між показниками ІФР-1 та Ghr у всіх обстежених дітей. Висновки. У пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту та соматотропною недостатністю встановлено суттєвий викид греліну в перші години після засинання. Не виявлено взаємозв’язку між рівнями греліну та ІФР-1 у пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту, соматотропною недостатністю та в здорових дітей. Введення клонідину не викликає суттєвих змін рівня греліну в низькорослих та здорових дітей.

Highlights

  • In the world literature, information on the state of the system of growth hormone/growth factors (GH/ insulin-like growth factor 1 (IGF-1)), in particular regarding the relationship of GH/IGF-1/ grelin, in patients with short stature is extremely limited

  • В обстежених нами пацієнтів із дефіцитом гормона росту (ГР) відзначалося як вірогідне зниження базального рівня ГР, так і вірогідно низький викид ГР при проведенні тесту з клонідином

  • Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті

Read more

Summary

Матеріали та методи

Дослідження виконували на базі відділу дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. Установлено, що в пацієнтів із соматотропною недостатністю відзначаються вірогідне зниження базального рівня ГР і вірогідне зниження його максимального викиду на тлі клонідинового тесту. Рівні ІФР-1 у плазмі крові в дітей як із СБНГР, так і із соматотропною недостатністю були вірогідно зниженими порівняно з показниками в групі конт­ ролю. На відміну від різко знижених показників максимального викиду ГР вночі (через 120 хвилин після засинання) у дітей із соматотропною недостатністю пацієнти із СБНГР мали задовільний викид ГР, що відповідав показникам у контрольній групі (12,7 ± 0,6 нг/мл та 15,5 ± 0,7 нг/мл відповідно). Тест із клонідином у пацієнтів із СБНГР призводив до значного викиду ГР, однак не супроводжувався підвищенням рівня Ghr. У дітей із соматотропною недостатністю на тлі клонідинового тесту викид ГР був вірогідно низьким

Базальний показник
Нічний тест
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call