Abstract
Актуальність. У світовій літературі відомості про стан системи «гормон росту/ростові фактори» (ГР/інсуліноподібний фактор росту 1 (ІФР-1)), зокрема щодо відношень ГР/ІФР-1/грелін (Ghr), у пацієнтів із низькорослістю вкрай обмежені. Мета роботи — визначення особливостей секреції греліну в пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту порівняно із секрецією греліну в дітей із соматотропною недостатністю. Матеріали та методи. Ghr визначали в 33 хворих із низькорослістю, серед них 22 пацієнти — із соматотропною недостатністю і 11 хворих — із синдромом біологічно неактивного гормона росту. Паспортний вік всіх обстежених пацієнтів відповідав діапазону статевого дозрівання. Кістковий вік в обох групах відставав від паспортного більше ніж на 2 роки. Відставання в рості всіх дітей становило від мінус 2SD. Контрольну групу становили 6 здорових дітей. У всіх обстежених дітей визначали базальний рівень ГР, ІФР-1 й рівень ГР під час нічного викиду та стимуляційного тесту з клонідином. Одночасно отримували зразки крові для дослідження рівня Ghr. Результати. Найсуттєвіші зміни показників рівня Ghr були виявлені через 120 хвилин після засинання у всіх обстежених. Установлено значне підвищення рівня Ghr у дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту, соматотропною недостатністю, а також у групі контролю порівняно з базальними показниками та максимальним викидом при проведенні клонідинового тесту. Так, нічний рівень Ghr перевищував базальний в 1,4 раза в дітей із соматотропною недостатністю, у 3,4 раза — у дітей із синдромом біологічно неактивного гормона росту та у 2,8 раза — у дітей контрольної групи. Ми не встановили зв’язку між показниками ІФР-1 та Ghr у всіх обстежених дітей. Висновки. У пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту та соматотропною недостатністю встановлено суттєвий викид греліну в перші години після засинання. Не виявлено взаємозв’язку між рівнями греліну та ІФР-1 у пацієнтів із синдромом біологічно неактивного гормона росту, соматотропною недостатністю та в здорових дітей. Введення клонідину не викликає суттєвих змін рівня греліну в низькорослих та здорових дітей.
Highlights
In the world literature, information on the state of the system of growth hormone/growth factors (GH/ insulin-like growth factor 1 (IGF-1)), in particular regarding the relationship of GH/IGF-1/ grelin, in patients with short stature is extremely limited
В обстежених нами пацієнтів із дефіцитом гормона росту (ГР) відзначалося як вірогідне зниження базального рівня ГР, так і вірогідно низький викид ГР при проведенні тесту з клонідином
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті
Summary
Дослідження виконували на базі відділу дитячої ендокринної патології ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. Установлено, що в пацієнтів із соматотропною недостатністю відзначаються вірогідне зниження базального рівня ГР і вірогідне зниження його максимального викиду на тлі клонідинового тесту. Рівні ІФР-1 у плазмі крові в дітей як із СБНГР, так і із соматотропною недостатністю були вірогідно зниженими порівняно з показниками в групі конт ролю. На відміну від різко знижених показників максимального викиду ГР вночі (через 120 хвилин після засинання) у дітей із соматотропною недостатністю пацієнти із СБНГР мали задовільний викид ГР, що відповідав показникам у контрольній групі (12,7 ± 0,6 нг/мл та 15,5 ± 0,7 нг/мл відповідно). Тест із клонідином у пацієнтів із СБНГР призводив до значного викиду ГР, однак не супроводжувався підвищенням рівня Ghr. У дітей із соматотропною недостатністю на тлі клонідинового тесту викид ГР був вірогідно низьким
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have