Характеристика морфологічних ознак вегетативних органів дерев зникаючих сортів яблуні у Закарпатській області

Abstract

На Закарпатті є всі умови для розвитку органічного садівництва. Для його впровадження можна використовувати місцеві сорти, які мають стійкість проти основних хвороб і адаптовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов. Аборигенні сорти зникають і замінюються новими, популярними сортами. Потрібно зберегти генофонд цих сортів для використання у селекції та, можливо, у технологіях органічного виробництва продукції. За вирощування сортів у плодорозсадниках необхідно добре вивчити сортові анатомо-морфологічні особливості саджанців, що дозволяє відрізнити їх між собою у разі відсутності плодів. Це і було метою наших досліджень. Виділені кращі сорти із високими продуктивними показниками без застосування пестицидного навантаження (Полованя, Краса Закарпаття, Соліварське, Батул, Дурнайка, Штетінське червоне маслянисте, Феркованя). Всі ці сорти є стійкими до основних хвороб, зокрема до парші та частково до борошнистої роси і раку. Морфологічні ознаки дерев описано відповідно до методики опису сортів. Протягом 2015-2018 років проведено літнє щеплення (окуліровка) та весняне щеплення живцем на підщепи: М.9, ММ.106, сіянці яблуні. Проведено оцінку сили росту саджанців на цих підщепах. Встановлено, що більшість з них: Дурнайка, Соліварське, Полованя, Феркованя володіють великою силою росту; Краса Закарпаття та Штетінське червоне — помірною; Батул — слабкою. Ці сорти мають перспективу використання в інтенсивних органічних садах за вирощування їх на відповідних підщепах. Всі сорти мають добру сумісність і приживлюваність з підщепами М.9 та ММ.106, які найчастіше використовуються в промислових насадженнях в Україні