Тривожно-когнітивні розлади у пацієнтів з метаболічним синдромом: клініко-нейровізуалізаційна діагностика, лікування

Abstract

Мета дослідження: вивчити когнітивний, психоемоційний стан та нейровізуалізаційні показники головного мозку в пацієнтів середнього віку з хронічними формами цереброваскулярних захворювань на фоні метаболічного синдрому; вивчити клінічну ефективність, безпечність, вплив на когнітивні показники, тривогу вітчизняного препарату Вітаксон® у пацієнтів з хронічними формами цереброваскулярних захворювань на фоні метаболічного синдрому. Матеріали і методи. У відкритому контрольованому дослідженні взяли участь 60 пацієнтів віком від 42 до 61 року (Ме = 52 [Q1 = 54; Q3 = 60]) з метаболічним синдромом. Пацієнтам основної групи (n = 30) до базисної терапії додавався препарат Вітаксон®. У контрольній групі (n = 30) пацієнти отримували лише базисну терапію. Критерієм включення в дослідження була наявність тривожно-когнітивних розладів у пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І–ІІ ст. на фоні метаболічного синдрому. Проводили клініко-лабораторне обстеження та нейропсихологічне тестування за шкалами: МоСА; Спілбергера; Бека; таблицями Шульте. За допомогою методу волюметрії на МРТ-сканері Toshiba Vantage Titan 1,5 оцінено стан головного мозку в 41 пацієнта. Проводили кореляційний аналіз показників об’єму кори й білої речовини скроневої й лобної часток та когнітивно-тривожних порушень в пацієнтів з метаболічним синдромом та без нього. Результати. Після 24-денного курсу лікування відбулось покращення когнітивних функцій за шкалою МоСА в обох групах (в основній групі — на 1,5 бали; у контрольній — на 0,5 балів), у групі, у якій пацієнти приймали Вітаксон®, відмінності були вірогідними (р < 0,05). Показники реактивної тривожності за шкалою Спілбергера покращились в основній групі (42,4 ± 3,4 бала до лікування та 24,6 ± 2,8 бала на 24-ту добу), у контрольній відповідні показники суттєво не відрізнялись (41,2 ± 3,2 бала та 39,1 ± 2,1 бала відповідно). Аналіз результатів тестування за таблицями Шульте показав вірогідне зменшення показників виконання завдань після лікування в групі, що приймала Вітаксон® (р < 0,05). Показники депресії за шкалою HADS після лікування покращились в обох групах, але ступеня статистичної вірогідності не було досягнуто. Аналіз волюметричних досліджень показав погіршення когнітивних функцій за шкалою МоСА при зменшенні об’єму кори в лобній і скроневій частках. Визначався кореляційний зв’язок між показниками об’єму кори лобної і скроневої часток і результатами когнітивних функцій за шкалою МоСА. Індекс кореляції r = 0,49 для показників скроневої частки та r = 0,43 — для лобних часток. Модулі коефіцієнтів кореляції були середньої сили. Висновки. У пацієнтів з МС визначалось зменшення об’ємів сірої речовини в скроневих і лобних частках, що корелювало з когнітивним дефіцитом за шкалою МоСА. Ці дані свідчать більшою мірою про змішаний характер когнітивних порушень — судинно-дегенеративний. Проведення волюметричного дослідження в поєднанні з нейропсихологічним дозволяє на стадії помірних когнітивних порушень прогнозувати подальший розвиток захворювання. Наявність позитивного нейротропного ефекту на когнітивно-тривожні прояви та відсутність значимих побічних явищ у препарату Вітаксон® дозволяють рекомендувати його для лікування хронічних форм цереброваскулярних захворювань у пацієнтів з метаболічним синдромом.