КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА БІОХІМІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КІНЕЗІОТЕЙПУВАННЯ У ВІДНОВНОМУ ЛІКУВАННІ ІДІОПАТИЧНОГО СКОЛІОЗУ

Abstract

Метою дослідження було порівняти ефективності стандартного відновного лікування і додаткового залучення кінезіотейпування у дітей старшого шкільного віку, хворих на ідіопатичний сколіоз 1–2 ступенів. Проводили зіставлення показників динаміки клінічних, біомеханічних та рентгенологічних досліджень, ультразвукової денситометрії та біохімічного дослідження маркерів стану опорно-рухового апарату. Дослідження встановило, що застосування кінезіотейпування призводить до більш значних зсувів показників дослідження, чим при стандартному відновлювальному лікуванні, на що вказує суттєве переважання позитивної динаміки: рентгенографічних даних – зсувів кута викривлення хребта – (-1,18±0,86)о (при стандартному лікуванні – (-0,61±1,02)о, р<0,0016); оцінки болю за ВАШ – (-1,66±1,25) бала (при стандартному лікуванні – (-0,29±0,58) бала, р<0,0001); біомеханічних – згинання хребта – (-0,91±0,84) см (при стандартному лікуванні – (-0,32±0,50) см, р<0,0001) і розгинання хребта – (-1,41±1,78) (при стандартному лікуванні – (-0,24±1,28)о, р<0,0001). Також при застосуванні кінезіотейпування значно переважають зсуви активності у крові ЛФ, вмісту в крові креатиніну, активності у сечі КФК та вмісту в сечі оксипроліну і кальцію. Отже, застосування кінезіотейпування дозволяє підвищити ефективність відновного лікування ідіопатичного сколіозу 1–2 ступенів, що обґрунтовує подальші дослідження у цьому напрямку.