Abstract

Пожежі є одними із найнебезпечніших чинників дестабілізації лісів. У зв’язку зі зростанням посушливості клімату ризик збільшення частоти й масштабів лісових пожеж залишається високим, тому актуальним є розроблення науково обґрунтованих заходів із пом’якшення екологічних, економічних та соціальних наслідків лісових пожеж. Удосконалено та уточнено показники, що характеризують візуальні прояви пошкодження дерев після низових пожеж, та показники вогнестійкості середньовікових дерев сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Виявлено, що в міру збільшення середньої висоти нагару на стовбурах зростає частка відпаду в досліджуваних групах дерев (r = 0,87, tф = 5,80, t0,01 = 3,17). Встановлено, що вогнестійкість дерев збільшується зі збільшенням природного ступеня товщини дерева в насадженні (виявлено обернений достовірний кореляційний зв’язок між природним ступенем товщини (ПСТ) і категорією санітарного стану пошкоджених дерев: (r = -0,54; р = 0,05). Розроблено прогностичну модель для встановлення ймовірності відпаду дерев, пошкоджених низовими стійкими літніми пожежами, яка як предиктори включає середню висоту нагару на стовбурах та ПСТ (точність прогностичної моделі становить понад 78 %).

Highlights

  • Пожежі є одними із найнебезпечніших чинників дестабілізації лісів

  • Postpirohennyy rozvytok sosniakiv Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Postpyrogenic growth of Scots pine stands in the Left-bank Forest-Steppe of Ukraine]

  • Prognostic mortality model to determine the probability of mortality of individual trees damaged by surface summer fires has been developed. It includes the average height of bark char and natural degree of thickness as predictors

Read more

Summary

No ПП

Для побудови прогностичних моделей імовірності всихання окремих дерев використано множинний регресійний аналіз, а також логістичний регресійний аналіз (бінарні регресії). Кореляційним аналізом виявлено сильний прямий зв’язок між висотою нагару на стовбурах і санітарним станом дерев (r = 0,91, tф = 6,80, t0,01 = 3,17). Результати регресійного аналізу доводять, що у 83 % випадків літніх пожеж стан дерев визначається середньою висотою нагару на стовбурі. Для дерев зі ступенем товщини понад 1,3 летальний рівень пошкодження досягається, лише якщо висота нагару на стовбурі перевищуватиме 4 м. За допомогою логістичного регресійного аналізу одержано моделі, найточніша з яких (2) включала як предиктори природний ступінь товщини та середню висоту нагару (Нсер) Де P – ймовірність усихання (від 0 до 1); ПСТ – природний ступінь товщини; Нсер – середня висота нагару на стовбурі. 1 – Ймовірність усихання середньовікових дерев сосни залежно від висоти нагару на стовбурі та природного ступеня товщини.

Опік тонкої кори
Природний ступінь товщини
Findings
POSTFIRE TREE MORTALITY MODELLING FOR PINE STANDS DAMAGED BY SUMMER SURFACE
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call