Лісівничо-екологічні особливості поширення та підвищення біотичної стійкості соснових лісостанів в умовах Львівського регіону

Abstract

Загальна площа лісових земель у Львівському регіоні (області), на яких поширена Pinus sylvestris L., становить 151246,5 га, з яких 94648,8 га (62,5%) зайняті деревостанами штучного походження, а 48898,3 га (32,3%) – природного походження. При цьому соснові лісостани поширені у всіх чотирьох трофотопах – A, B, C і D та у сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих гігротопах. В основному сосна звичайна. в регіоні росте у відповідних для неї клімато-едафічних та фітоценотичних умовах, в яких займає площу 137467,6 га або 90,9% від загальної площі соснових лісостанів. Водночас на площі 13778,9 га (9,1%) вона поширена у не властивих для неї лісорослинних умовах, зокрема в грудах. 
 Найбільшу площу у всіх типах лісорослинних умов займають чисті соснові деревостани (10 од. – 71592,6 га (47,3%). Поширеними є також деревостани з часткою сосни в складі 6, 7, 8 і 9 од. – 64032,6 га (42,4%). За віком переважають середньовікові соснові деревостани (69723 га або 46,1%). Понад 64% деревостанів за участю Pinus sylvestris характеризуються середньою відносною повнотою (0,51-0,80) та 25,7% є високоповнотними (0,81 і більше). 
 Соснові деревостани в регіоні відзначаються високою продуктивністю і сягають І, Іа та вищих класів бонітету. Їхня площа складає 12548,1 га (82,3%). Запаси соснових деревостанів уже в пристиглому віці досягають понад 300 м³/га. Найбільший щорічний приріст у всіх типах лісорослинних умов спостережено у середньовіковому періоді – 4,5-5,8 м³/га. 
 Для забезпечення високої життєвості Pinus sylvestris та збереження соснових деревостанів необхідне регулярне здійснення низки лісогосподарських заходів, серед яких: проведення патологічних обстежень та оздоровчих заходів; своєчасне проведення рубок догляду, рубок головного користування та санітарних рубок; збільшення біорізноманіття лісостанів; створення лісових культур відповідно до едафо-кліматичних умов території регіону та лісонасінного районування; відбір біологічно стійких генотипів сосни звичайної; запровадження вибіркового, наближеного до природи лісівництва.