Abstract
The article considers the concept of equivalence in the context of the diachronic plurality of retranslations of Shakespeare's tragedies. An analysis of different approaches to determining the levels of equivalence is given: E. Nida and K. Rice distinguish formal and dynamic equivalence; J. Catford differentiates formal equivalent and text equivalent; J. House determines the difference between explicit and implicit translation. W. Koller distinguishes five types of equivalence: denotative equivalence, connotative equivalence, text-normative equivalence, pragmatic equivalence, and formal equivalence. V. Komissarov defines the levels of equivalence that form a hierarchical structure: levels of communication objectives, description of the situation, utterance, messages, and linguistic signs. The article highlights the notion of diachronic plurality of retranslations of a time-remote original text on the example of Ukrainian retranslations of the XIX–XXI centuries of Shakespeare's tragedies „Hamlet” and „Romeo and Juliet” and defines the basic principles of equivalence theory on which diachronic plurality of retranslations is based. The specifics of translators' use of different strategies in achieving equivalence of the original text and the translated one, which are due to the creative personality of the translator and translation style, is described. The article demonstrates that achieving the equivalence of a time-remote original text that is not a fixed quantity is a very important task for every translator, whose decision is determined by various factors, including the translator's choice of appropriate strategies and tactics. Each translation reflects its „own” original, which always follows from the individual vision of the text by the translator.
Highlights
Хоча еквівалентність мовних одиниць як сфера інтерпретації і реалізації творчих перекладацьких рішень привертала достатню увагу перекладознавців, проблема досягнення еквівалентності у контексті множинності перекладів першотвору лише частково знайшла своє відображення в працях О
В основному, „еквівалентність” – це термін, яким користуються багато науковців, описуючи природу та ступінь взаємозв’язків, що існують між першотвором та його ретранслятом
Образність часово віддаленого першотвору в контексті діахронної множинності перекладів
Summary
Поняття еквівалентності особливо турбує вчених-перекладачів, які працюють у рамках лінгвістичної парадигми, оскільки воно нерозривно пов’язане як із теоретичними, так і з практичними аспектами перекладу. Хоча еквівалентність мовних одиниць як сфера інтерпретації і реалізації творчих перекладацьких рішень привертала достатню увагу перекладознавців, проблема досягнення еквівалентності у контексті множинності перекладів першотвору лише частково знайшла своє відображення в працях О. Дослідження еквівалентності в умовах діахронної множинності перекладів часово віддаленого першотвору постає перспективним у вивченні специфіки відтворення його мовних особливостей у діахронії.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
More From: Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.