ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ДІАГНОСТИЦІ ВНУТРІШНЬОСУГЛОБОВИХ М’ЯКОТКАНИННИХ УШКОДЖЕНЬ НА РАННІХ СТАДІЯХ КОКСАРТРОЗУ

Abstract

Listen

Translate article

Цікавим в науковому та практичному плані є проведення аналізу даних рентгенологічного обстеження хворих з метою визначення патогномонічних рентгенологічних ознакокомплексів, які визначали ушкодження внутрішньосуглобових структур кульшового суглоба та які були підтверджені артроскопічно.Мета дослідження – визначити патогномонічні рентгенологічні ознакокомплекси, які характеризують внут­рішньосуглобові м’якотканинні ушкодження кульшового суглоба (ВУМЕКС). Було проведено обстеження 105 хворих з коксартрозом I–II cтадії з визначенням патогномонічних рентгеноознакокомплексів, що характеризують ВУМЕКС, яким проводили артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова в період з 2006–2015 р.Матеріали і методи. Для оцінки поширеності рентгенологічних ознак у хворих з ВУМЕКС та початковими стадіями коксартрозу і їх поєднанням був проведений частотний аналіз.Результати. У обстежених хворих визначена низька частота поширеності рентгенологічних ознак, які характерні для ВУМЕКС при ранніх стадіях КА. До рентгенологічних ознак, що характерні для рincer-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: ознака заднього краю (posterior wall sing) (0,47); кут Віберга менше 39° (0,45); зменшення величини індексу екструзії (0,40), ацетабулярний індекс менше 0 (0,42) та поєднання ознак: ознака заднього краю (posterior wall sing) + кут Віберга менше 39° (0,4). Серед рентгенологічних ознак, що характерні для cam-типу ФАК, з частотою ≥0,4 зустрічалися такі: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета (0,46); горизонтальне положення росткової зони (0,45); ШДК менше 125° (0,46), кут альфа більше 50° (0,48); індекс офсету менше 0,18 (0,40) та поєднання ознак: деформація проксимального відділу стегнової кістки за типом руків’я пістолета + кут альфа більше 50° (0,42). У той же час достовірними вважали дані, що складали ≥0,60.Висновок. Жодну з визначених рентгенологічних ознак (ознакокомплекс) не можна вважати достовірною в діагностиці ФАК у обстежених хворих, що доводить доволі низьку діагностичну цінність рентгенологічного обстеження даної категорії хворих.