Abstract
Провідною причиною смерті хворих на гіперурикемію є серцево-судинні захворювання. У статті наведений огляд літератури й аналіз механізмів взаємозв’язку артеріальної гіпертензії і гіперурикемії, на підставі яких зроблено висновок про те, що ретельний контроль артеріального тиску, моніторинг ураження органів-мішеней є основою профілактики серцево-судинних захворювань і розвитку кардіоваскулярних катастроф у хворих на гіперурикемію. При проведенні антигіпертензивної терапії у таких пацієнтів необхідно брати до уваги вплив препаратів на показники ліпідного та вуглеводного обміну, рівень сечової кислоти. Ефективність терапії повинна бути достатньою та мати високу антигіпертензивну ефективність.
Highlights
The article presents a review of the literature and analysis of the mechanisms
necessary to take into account the effect of drugs
We made the conclusion that careful blood pressure control
Summary
При проведенні антигіпертензивної терапії у таких пацієнтів необхідно брати до уваги вплив препаратів на показники ліпідного та вуглеводного обміну, рівень сечової кислоти. Гіперурикемія (ГУ) — підвищення рівня сечової кислоти (СК) у сироватці крові понад 360 мкмоль/л (6 мг/дл) у жінок и понад 420 мкмоль/л (6,8 мг/дл) у чоловіків. Гіперурикемія відіграє важливу патофізіологічну роль у розвитку АГ, ЦД 2-го типу та є незалежним серцево-судинним фактором ризику [3, 5, 20], супроводжує метаболічний синдром, дисліпідемію, хронічне ниркове захворювання, ожиріння, рівень СК у сироватці суттєво змінюється залежно від статі та попереднього застосування діуретиків.
Published Version (Free)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have