Корекція метаболічних порушень при ацетонемічному синдромі у дітей на фоні функціональних розладів біліарного тракту

Abstract

Актуальність. Ацетонемічний синдром (АС) — один з найбільш частих патологічних станів у дітей. Особлива увага приділяється комплексній терапії, що спрямована на купірування метаболічних порушень при ацетонемічному кризі у дітей. Мета: вивчення ефективності застосування препарату Гепаргін® при лікуванні дітей з ацетонемічним синдромом на підставі аналізу динаміки клінічних та лабораторних показників. Матеріали та методи. Були проаналізовані результати обстеження і лікування 40 дітей віком 3–10 років з АС на фоні функціональних розладів біліарного тракту. Обстеження проводилося за загальноприйнятою схемою [10]. Для діагностики рівня кетонових тіл у сечі використана методика визначення ацетоацетату в сечі, згідно з якою ступінь кетонурії оцінювався від «+» до «++++». Усі пацієнти отримували базисну терапію відповідно до протоколів лікування та Гепаргін®. Курс лікування становив 5 днів. Результати. Дані спостереження відображають позитивну динаміку. При проведенні тесту на наявність кетонурії на момент надходження були отримані наступні дані: у 17 (42,5 %) пацієнтів — «++++», у 15 (37,5 %) — «+++», у 3 (7, 5 %) — «++» і у 5 (12,5 %) — «+». У першу добу значно (на 76,5 %) зменшилася кількість дітей із показником «++++» та на 87 % — з «+++». Із третьої доби кетонурія не визначалася. Висновки. Застосування препарату Гепаргін® в комплексній терапії АС у дітей показало його ефективність у швидкій регресії і купіруванні клінічних симптомів. Використання даного препарату для корекції метаболічних порушень при кетоацидозі патогенетично обґрунтовано. Гепаргін® добре переноситься, зручний у застосуванні у дітей з раннього віку. Результати проведеного спостереження дозволяють рекомендувати Гепаргін® як доповнен-ня до базисної терапії при лікуванні ацетонемічних станів у дитячому віці.