Hormonal homeostasis in women with infertility and functional disorders of hepatobiliary system

Abstract

Порушення гормонального фону не тільки пов’язано з репродуктивною патологією, але й впливає на функції багатьох органів і систем. Найчастіше порушуються метаболічні функції печінки. Патологічною основою для цього є існування в організмі функціональної метаболічної системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-печінка. Так, у жінок із безпліддям з одного боку часто виявляються захворювання печінки і жовчовивідних шляхів, що сприяє розвитку порушень метаболізму естрогенів, з іншого – надлишок у крові деяких статевих стероїдів несприятливо впливає на різні функції печінки. Тісні функціональні взаємозв’язки стану печінки та рівня жіночих статевих гормонів, поєднання їх порушень, а також застосування при лікуванні безпліддя гормональної терапії, яка негативно впливає на діяльність печінки, пояснюють необхідність вивчення стану гормонального гомеостазу в жінок із безпліддям і захворюваннями гепатобіліарної системи. Досліджено 120 жінок з безпліддям, серед яких 60 жінок із функціональними порушеннями гепатобіліарної системи (I група) та 60 жінок без ознак таких порушень (II група). Вміст лютеїнізуючого гормону, фолікулостимулюючого гормону, пролактину, вільного тестостерону, естрадіолу та прогестерону в сироватці крові визначали радіоімунологічними методами в динаміці менструального циклу. Гормональні кольпоцитологічні дослідження проводили за загальноприйнятою методикою (тест за Папаніколау в модифікації А.В. Руденко на 7-й, 14-й і 21-й день менструального циклу). При дослідженні гормонального статусу за рівнем гормонів у сироватці крові жінок із безпліддям та захворюваннями гепатобіліарної системи встановлено дисбаланс гонадотропних та статевих гормонів, який вказує на певну прогестеронову недостатність, ознаки гіперестрогенемії, гіперандрогенемії та гіперпролактинемії. Виявлені гормональні зміни підтверджено кольпоцитологічними дослідженнями виділень піхви, за якими ановуляторний менструальний цикл за гіперестрогенним типом діагностовано у 56,7% жінок із безпліддям та гепатобіліарною патологією проти 41,7% жінок без ознак функціональних порушень гепатобіліарної системи (p<0,05). Отримані результати є теоретичним підґрунтям для включення до комплексної терапії жінок із безпліддям та гепатобіліарними порушеннями препаратів, які покращують функцію печінки.