Abstract
Актуальність. Гнучка плоска стопа є одним із найчастіших скелетних порушень у дітей та підлітків. Провідними хірургами при корекції плоско-вальгусної деформації стоп застосовується методика підтаранного артроерезу, проте відсутні повідомлення про використання даної методики в пацієнтів дитячого віку з гіпермобільністю суглобів на фоні дисплазії сполучної тканини. Матеріали та методи. В основу роботи покладений аналіз результатів хірургічного лікування 8 пацієнтів (16 стоп) із гнучкою плоско-вальгусною деформацією стоп на тлі дисплазії сполучної тканини віком від 6 до 14 років (чоловічої статі — 7 осіб, жіночої — 1). Діагностика дисплазії сполучної тканини виконувалася за допомогою критерію Брайтона, ступінь гіпермобільності суглобів визначався за шкалою Бейтона. На передньо-задній рентгенограмі визначали таранно-п’ятковий кут, на боковій — таранно-п’ятковий кут, кут інклінації п’яткової кістки та тало-метатарзальний кут до та після хірургічного лікування. Оцінку результатів хірургічного лікування проводили за шкалою AOFAS (Американська асоціація хірургів стопи та гомілково-ступневого суглоба) для заднього відділу стопи. Виконаний статистичний аналіз. Результати. Усі пацієнти скаржилися на болі в стопах після навантаження. Дисплазія сполучної тканини у всіх пацієнтів діагностована та підтверджена великими та малими критеріями Брайтона. Гіпермобільність суглобів діагностована за бальною шкалою Бейтона: у 1 пацієнта констатовано 8 балів, у 5 (48 %) — 7, у 2 (42 %) — 6, що свідчить про наявність тяжкого ступеня гіпермобільності суглобів. На підставі аналізу рентгенометричних показників стопи до та після проведеного хірургічного лікування, а саме виконання артроерезу стоп встановлено статистично вірогідне покращання показників тало-метатарзального кута (р < 1,01 E–10), показника п’яткової інклінації (р < 3,39 E–11) та таранно-п’яткового кута (р < 4,05893E–11) після проведеного хірургічного лікування. Відмінний результат за шкалою AOFAS був відмічений у 2 пацієнтів (25 %), добрий — у 6 (75 %). Висновки. Підтаранний артроерез при лікуванні гнучкої симптоматичної плоско-вальгусної деформації стоп у дітей на тлі дисплазії сполучної тканини дозволяє проводити ефективну її корекцію, досягати стійкого ефекту стосовно больового синдрому та покращувати функцію ходьби.
Highlights
Flexible flat foot is one of the most frequent skeletal abnormalities in children and adolescents
Фотовідбитки рентгенограм стоп до та після хірургічного лікування: а) вимірювання таранно-метатарзального кута до хірургічного лікування; б) вимірювання таранно-метатарзального кута після хірургічного лікування; в) вимірювання кута інклінації п’яткової кістки до хірургічного лікування; г) вимірювання кута інклінації п’яткової кістки після хірургічного лікування; д) вимірювання таранно-п’яткового кута до хірургічного лікування; е) вимірювання таранноп’яткового кута після хірургічного лікування
State Institution “Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine”, Kyiv, Ukraine
Summary
Дем’ян Ю.Ю., Гук Ю.М., Лябах А.П., Зима А.М., Кінча-Поліщук Т.А., Чеверда А.І. Çàñòîñóâàííÿ ï3äòàðàííîãî àðòðîåðåçó â ë3êóâàíí ãíó÷êî¿ ïëîñêî-âàëüãóñíî¿ äåôîðìàö3¿. Провідними хірургами при корекції плоско-вальгусної деформації стоп застосовується методика підтаранного артроерезу, проте відсутні повідомлення про використання даної методики в пацієнтів дитячого віку з гіпермобільністю суглобів на фоні дисплазії сполучної тканини. Відомою хірургічною методикою для лікування плоско-вальгусної деформації стоп є підтаранний артроерез, проте відсутні повідомлення про його використання саме в пацієнтів дитячого віку з гіпермобільністю суглобів на фоні дисплазії сполучної тканини. Тому вкрай важливим та доцільним питанням є оцінка результатів хірургічного лікування симптоматичної гнучкої плоско-вальгусної деформації стоп у пацієнтів із гіпермобільністю суглобів при дисплазії сполучної тканини з використанням методики підтаранного артроерезу. В основу роботи покладений аналіз результатів хірургічного лікування 8 пацієнтів (16 стоп) із гнучкою плоско-вальгусною деформацією стоп на тлі дисплазії сполучної тканини віком від 6 до 14 років (чоловічої статі — 7 осіб, жіночої — 1), які перебували на лікуванні в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМНУ». Визначення рентгенометричних показників стопи: а) таранно-п’ятковий кут (передньо-задня проекція); б) таранно-метатарзальний кут; в) таранно-п’ятковий кут (бокова проекція); г) кут п’яткової інклінації
Sign-in/Register to view highlights & summary 
Published Version (
Free)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call