ЗАСТОСУВАННЯ МОДЕЛІ НАСКРІЗНОЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІНАНСОВИХ І МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ У МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Abstract

Розглянуто проблему координації матеріальних i фінансових потоків на оборонних підприємствах у виробництві та доставці потрібного обсягу оборонної продукції у встановлені терміни. Мета статті — теоретичне обґрунтування необхідності узгодження певних суперечностей у потокових процесах на підприємствах і розроблення моделі поступової оптимізації матеріальних та пов’язаних з ними фінансових потоків як необхідної умови забезпечення фінансової безпеки підприємств оборонної промисловості.
 Конфлікт інтересів (суперечності) аналізується щодо проходження матеріальних і пов’язаних із ними фінансових потоків, що відбуваються за чинної системи управління на вітчизняних оборонних підприємствах.
 Методичною основою дослідження суперечностей потокових процесів підприємства були обрані аналіз і синтез. Економічний потік підприємства умовно розглянуто за характеристиками: обсяг потоку, час потоку і витрати потоку з подальшим урахуванням їхніх характерних якостей, властивостей, взаємозв’язків і суперечностей між ними.
 Розроблена методика проектування логістичних рішень на підприємстві, яка передбачає здійснення повної оптимізації за допомогою методу компромісу матеріальних і пов’язаних із цим фінансових потоків. Запропонована імітаційна модель була доведена до впровадження програмного забезпечення та була протестована на оборонних машинобудівних підприємствах Києва.
 Для врегулювання суперечностей, що виникають поетапно, встановлено два параметри (час потоку та обсяг потоку) за критеріями: 1) мінімізація витрат на всіх стадіях потоку;2) мінімізація періоду оборотності оборотних коштів — доцільно використовувати метод багатокритеріальної оптимізації.
 Вирішення багатокритеріального завдання оптимізації матеріальних і пов’язаних із цим фінансових потоків на підприємстві базується на використанні методу компромісу, який реалізується на основі моделювальних моделей. Запропонована модель складається з п’яти взаємодіючих програмних елементів: модель управління програмою, програма закупівель, транспортна програма, програма складських складів, оцінка варіантів і програма вибору логістичних рішень.
 Для розв’язання вищезазначеної проблеми пропонуємо використовувати метод «лівий нижній кут», який раніше використовувався для вирішення інженерних завдань. Запропонований метод дозволяє розв’язати задачу оптимізації вектора, коли критеріїв два, а кількість розглянутих варіантів — невелика.