Abstract
The efficiency of local cryoeffect on pathological tissue area depends on the values of achieved temperature at a certain depth. This study presents the results on comparative analysis of the dynamics of temperature changes measured by intraoperative four-channel thermocouple unit KVIT-4 at discrete depths of 3, 8, 13 and 18 mm. We carried out two successive cycles of local cryoeffect with preliminary introduction of a distilled water into parenchyma of porcine liver (main group) and without any additional action (control group) in experimental model of porcine liver without splanchnic blood flow. The average temperature in animal liver tissue of the main group at a distance of 3 mm deep from the cryoapplicator operating surface was lower by 35 degrees at the end of the 10th min of cryoeffect of the 2nd cycle if compared with the control (–85.2 and –49.2°C, respectively), at a depth of 8 mm it was lower by 52,5 degrees (–61.1 and –8.5°C, respectively), at 13 mm this index was lower by 51,5 degrees (–59.5 and –3.0°C, respectively), and at 18 mm it was lower by 40,4 degrees (–40.5 and –0.1°C, respectively). An introduction of a distilled water into biological tissue 5 min prior to the initiation of local cryoeffect increased its effectiveness, as evidenced by the reaching of lower temperatures in the areas distant from the operating surface of the cryoapplicator.Probl Cryobiol Cryomed 2017; 27(4): 348–355
Highlights
Materials and methods The porcine liver was chosen as an experimental model
Hepatic tissue samples of the CG (n = 3) were exposed to cryoeffect without additional procedures, 20 ml of distilled water were injected into hepatic parenchyma samples of the MG (n = 3)
Introduction of distilled water to biological tissue 5 min prior to an initiation of local cryoexposure without splanchnic blood flow had a potentiating effect, manifesting in development of lower temperatures in the zones being distant from the cryoapplicator operating surface
Summary
У кріохірургії залишається ряд невирішених питань, одним із яких є розробка ефективного методу посилення локального кріовпливу, який може забезпечити повну деструкцію пухлинних клітин у заданому об’ємі тканин [1]. У сучасній кріохірургії використовують наступні методи посилення деструкції тканин: повторення циклів «заморожування-відтавання» [9]; введення в тканину розчину етамзилату натрію [2]; створення попередньої ішемії у тканині (судинна ізоляція [6], ендоваскулярна оклюзія судин, які живлять пухлину [10]); поєднання локальної кріодії з іншими фізичними методами (ультразвукове випромінювання [4], надвисокочастотне електромагнітне поле [10, 12]). У зв’язку з цим важливими є пошук та розробка ефективного методу потенціювання локального кріовпливу на біологічну тканину. Р.Є.Кавецького НАН України, дозволили припустити, що введення дистильованої води в біологічну тканину, зокрема пухлинну, за 5 хв до початку локального кріовпливу може потенціювати процес кріодеструкції за рахунок гідратації клітин внаслідок їх осмотичного набряку. Для підтвердження нашого припущення необхідно було провести дослідження in vitro
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
