Abstract

Висока захворюваність і смертність від серцево-судинних захворювань призвели до необхідності широкого використання антитромбоцитарних засобів у клінічній практиці. Найбільш перспективною вважається комбінована антиагрегантна терапія з використанням препаратів, що мають різні механізми впливу на тромбоцитарну ланку гемостазу, за рахунок чого можна досягти вираженого синергічного ефекту. У нашій країні переважно призначається комбінація ацетилсаліцилової кислоти і клопідогрелю, яку часто називають подвійною антитромбоцитарною терапією (ПАТ). Для зменшення ризиків розвитку шлунково-кишкових ускладнень при використанні ПАТ рекомендований прийом інгібіторів протонної помпи (ІПП), проте в деяких дослідженнях згадується, що одночасне призначення ІПП та клопідогрелю в перспективі підвищує ризик виникнення несприятливих серцево-судинних подій, до яких відносять інфаркт міо-карда, інсульт, нестабільну стенокардію, необхідність повторних коронарних втручань і коронарну смерть. У зв’язку з цим представляється актуальною проблема розробки підходів диференційованого застосування ІПП у пацієнтів, які отримують ПАТ. Надано огляд літератури з означеної вище проблематики, наведено результати досліджень із вивчення впливу різних ІПП на клінічні наслідки у хворих, які приймають клопі-догрель.

Highlights

  • High rate of cardiovascular morbidity dictates the recent studies showed that this approach is associated with need

  • Therapy which based on drugs with different mechanisms

  • develop pears to be especially promising as having synergic antiplatelet strategies for the differential use

Read more

Summary

ОГЛЯД REVIEW

Ханюков А.А., Писаревская О.В., Гетман М.Г., Симонова Т.А., Лакиза Т.В. Выбор оптимального ингибитора протонной помпы для пациентов с ишемической болезнью сердца, нуждающихся в проведении двойной антитромбоцитарной терапии. Для уменьшения рисков развития желудочно-кишечных осложнений при использовании ДАТ рекомендован прием ингибиторов протонной помпы (ИПП), однако в некоторых исследованиях упоминается, что одновременное назначение ИПП и клопидогреля в перспективе повышает риск возникновения неблагоприятных сердечно-сосудистых событий, к которым относятся инфаркт миокарда, инсульт, нестабильная стенокардия, необходимость повторных коронарных вмешательств и коронарная смерть. В исследованиях последних лет нередко упоминается, что одновременное использование ИПП и клопидогреля способствует в перспективе повышению риска развития тяжелых неблагоприятных сердечно-сосудистых событий, к которым относят ИМ, инсульт, нестабильную стенокардию, необходимость повторных коронарных вмешательств и коронарную смерть [1, 21, 23, 25]. Противоречивые результаты вышеуказанных исследований показывают, что, возможно, более высокий риск развития неблагоприятных сердечно-сосудистых событий может быть ассоциирован с профилем фармакологического взаимодействия различных ИПП и клопидогреля [23, 25]. В одном из них было осуществлено сравнение количества активного метаболита клопидогреля в крови и его влияния на тромбоциты (противосвертывающее действие) у пациентов, принимавших клопидогрель с омепразолом и принимавших только кло-

Лансопразол Пантопразол Рабепразол
Биотрансформация в активный метаболит
Список литературы
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call