«КОЛИ ЧОЛОВІКИ РОЗІЙШЛИСЯ ПО ВСЬОМУ СВІТУ ЗА ШМАТКОМ ХЛІБА...» ЕМІГРАЦІЯ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ ІЗ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ СЛОВАЧЧИНИ В 1870–1940 РР.

Abstract

Анотація. Мета дослідження полягає в розкритті причин та імпульсів міграційних рухів русинів-українців з території (сьогоднішньої) Словаччини в період 1870 – 1940 рр. та в аналізі розмірів їх еміграції відносно популяційного розвитку меншини, а також формування популяційного клімату в загальному контексті еміграційних хвиль зі Словаччини та Підкарпатської Русі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості, авторської об’єктивності, поміркованого наративного конструктивізму та використання спеціально-історичних (статистичних, історико-типологічних, історико-системових тощо) і загальнонаукових (аналіз, синтез тощо) методів. Наукова новизна: Питання міграційних рухів населення Словаччини і, зокрема, питання міграції русинів-українців в період з 1870-х рр. – у першій половині XX ст. є відносно широкою та досі відкритою темою. Хоча велика кількість історичних праць була присвячена еміграції словаків, не можна це сказати про проблему еміграції русинів-українців зі Словаччини. Висновки. Еміграція (постійнa чи тимчасовa) русинів-українців зі Словаччини у багатьох випадках розділяла сім'ї та розріджувала територіальне розселення меншини. Її наслідки ще й досівідчуває русино-українське населення у Словаччині. Міграція тисяч економічно активних людей за роботою за кордон з економічно відсталого тааграрнo переповненого регіону в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.. та в міжвоєнні 1920 – 1930 рр. означав, що популяція русинів та українців у Словаччині під впливом міграції тривалий час стагнувала, а під впливом політичної напруженості наприкінці 1930-х рр. набула статистично занепадаючий характер.
 Ключові слова:русини та українці в Словаччині, міграція, популяційнийрозвитoк, популяційнийклімат, демографічні процеси, населення Словаччини, еміграція зі Словаччини.