Лейкоцитарний склад та імунофенотип лімфоцитів периферичної крові у ДААт-позитивних і ДААт-негативних щодо вмісту діабетасоційованих автоантитіл дітей та підлітків на доклінічній та ранній клінічній стадіях розвитку цукрового діабету 1-го типу

Abstract

У статті проаналізовані дані щодо особливостей лейкоцитарного складу та імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові (ПК) у 94 ДААт-позитивних і 272 ДААт-негативних щодо вмісту діабетасоційованих автоантитіл (ДААт) дітей та підлітків, 49 ДААт-позитивних пацієнтів із дебютом цукрового діабету 1-го типу (ЦД1) та 84 дітей контрольної групи на доклінічній та ранній клінічній стадіях розвитку ЦД1. Визначення вмісту й аналіз розподілу лімфоцитів різного імунологічного фенотипу здійснювали методом проточної цитометрії, а визначення ДААт — радіоімунологічним методом. Встановлено, що найбільш значні зміни адаптивного та природного імунітету відбуваються на доклінічній стадії розвитку захворювання, що обумовлено найактивнішою фазою перебігу автоімунного процесу. У доклінічний період розвитку ЦД1 у ДААт-позитивних дітей реєструвалося збільшення абсолютної кількості моноцитів та зниження кількості природних клітин-кілерів (CD56+ лімфоцитів/великих грануловмісних лейкоцитів) у ПК, що свідчило про патогенетично значуще ослаблення вродженого імунітету на цьому етапі формування захворювання. Латентний, доклінічний період розвитку ЦД1 у дітей із підвищеними титрами ДААт до острівцевих антигенів порівняно з маркер-негативними пацієнтами щодо наявності ДААт і здоровими дітьми із групи контролю характеризувався порушеннями адаптивного імунітету — зниженням у циркуляції загальної кількості CD3+, CD4+, CD8+ Т-клітин, що є матеріальним субстратом детермінованої автоімунної агресії на доклінічній стадії розвитку ЦД1.