Ішемія становить основу патогенетичних механізмів гострих і хронічних захворювань серця й судин. Найвищу смертність спричинено саме ішемічною хворобою серця. Важливу роль у відповіді на ішемічне пошкодження відіграє активація низки кіназ, які встановлюють складні зв’язки між клітинами для досягнення біологічних ефектів. Через каскад реакцій, індукований кіназами, синтезуються та виділяються в кров’яне русло різні фактори білкової природи. Найбільш вивченими є натрійуретичні пептиди, кардіальні тропоніни, кінази, різні фактори росту. Вони використовуються як діагностичні маркери ушкодження міокарда. Найбільш точними маркерами вважаються натрійуретичні пептиди та кардіальні тропоніни. Проте на сьогодні важливе використання комплексу маркерів для більш точної діагностики ішемічного ураження. Концентрація цих білкових факторів зростає вже в перші години пошкодження й залежить від його ступеня. Деякі серед наведених білкових факторів не є специфічними до серцевої тканини та впливають також на скелетну мускулатуру. Систематизація літературних даних дає змогу зрозуміти основні ланки в механізмі дії цих факторів і їх впливу на ішемізовану тканину. Виявлені особливості є актуальними для проведення подальших досліджень щодо впливу білкових факторів на параметри скорочення м’язової тканини.
Read full abstract