Проблема розвитку регіонів, які в умовах втрати ваги індустріальних чинників економічного зростання потерпають від економічного спаду, є в полі уваги сучасної регіональної політики на світовому, зокрема європейському, рівні. Структурні трансформації у таких регіонах відбуваються з урахуванням вимог постіндустріального суспільства за рахунок комплексного застосування інструментів регіональної, структурної та промислової політики. Для України вирішення проблем розвитку таких регіонів потребує оновлення концепту державної політики, заснованого на врахуванні глобальних економічних тенденцій зміни принципів розміщення продуктивних сил; посиленні інституційного впливу на специфічні властивості регіонів (ендогенну депресивність, структурну і соціальну інертність); підвищенні ступеня інклюзивності регіональних ринків праці, забезпеченні вбудовування регіональних економік у світові ланцюжки доданої вартості на засадах неоіндустріалізації. Упровадження оновленого концепту структурних трансформацій старопромислових регіонів є важливим у межах реалізації загального Плану післявоєнного відновлення економіки України. Сформовані рекомендації із забезпечення ефективних структурних змін у старопромислових регіонах України на підставі оновленого концепту державної політики стосуються усунення проблемних моментів державної регіональної та галузевої політик і покращення їх скоординованості між собою. Основними шляхами модернізації економіки регіонів на засадах запропонованого концептуального підходу визначено вдосконалення вітчизняного інституційного забезпечення регіонального розвитку; подолання недосконалості та нестабільності галузевого законодавства (зокрема, у сфері реструктуризації вугільної галузі); урахування особливостей структурної трансформації старопромислових регіонів у політиці післявоєнної відбудови економіки України.