У статті подано результати дослідження, які дозволяють розширити наукове розуміння адаптації та розглядати її не лише, як процес пристосування до нових обставин, а й як важливий процес особистісного зростання і розвитку. Презентоване дослідження мало на меті виявлення особливостей соціально-психологічної адаптації особистості юнацького та дорослого віку чоловічої й жіночої статі в неформальній субкультурі, порівняно з респондентами, які до неї не належать. Метод дослідження – опитувальник соціально-психологічної адаптації (СПА) К. Роджерса та Р. Даймонд. Вибірка складалася з юнацького і дорослого віку чоловічої й жіночої статі. За допомогою процедур рандомізації було створено дві групи респондентів, кожна з яких складалася зі 160 осіб, які були представниками, відповідно, неформальних і формальних груп.Розкрито результати вивчення інтегральної соціально-психологічної адаптації учасників неформальних і формальних груп та її окремих складників. За переважною більшістю складових соціально-психологічної адаптації, активні учасники неформальних угруповань мають вищі показники, порівняно з пересічними респондентами, зокрема, за шкалами «адаптивність», «прийняття себе», «емоційний комфорт», «внутрішній контроль», «прагнення до домінування», «конформність», «ескапізм», проте нижчі показники за шкалою «прийняття інших». Емпірично визначено вікові особливості соціально-психологічної адаптації, а, саме, труднощі й переваги перебігу адаптаційних процесів представників юнацького та дорослого віку, що належать/не належать до неформальних субкультур. Достовірно найбільш дезадаптивними є пересічні юнаки, порівняно з пересічними дорослими чоловіками (р≤0,05) і хлопцями-неформалами (р≤0,01). В юнацькому віці кращі адаптаційні властивості в неформальному субкультурному середовищі виявили хлопці, порівняно з дорослими чоловіками, а в дорослому – жінки, порівняно з юними дівчатами. Здійснено статеву диференціацію особливостей перебігу адаптації в юнацькому та дорослому віці, з урахуванням впливу на цей процес неформальної субкультури. Виявлено негативну вікову динаміку інтегральної адаптації у представників чоловічої статі та позитивну – у представниць жіночої статі, які належать до неформальної субкультури. Загалом юнаки й дорослі жінки є більш адаптивними, порівняно з юнками і дорослими чоловіками. Доведено, що активні учасники неформальних груп соціально і психологічно краще адаптовані до цих груп, порівняно з адаптацією учасників формальних груп.