Plain Part Of Ukraine Research Articles

New floristic records in Kyiv City and its environs

The results of floristic research in the territory of Kyiv City and its environs (in the adjacent territories of Kyiv Region) are presented. According to the results, five new taxa for the flora of Ukraine are reported: Cardamine occulta, Equisetum × moorei, Lolium × holmbergii, Limonium sinuatum, Lonicera maackii. Chrozophora tinctoria is a new species for the flora of the mainland part of Ukraine. Also, 16 new taxa were identified for the regional floras of the Ukrainian Polissya, Forest-Steppe, and Middle Dnipro regions. In addition, new locations of 69 rare aboriginal and expansive alien taxa are reported. In total, among the studied taxa 38 are native and 53 are alien. Among the studied alien plants, several are potentially invasive ones, and some of them have already demonstrated their invasive nature, in particular: Cornus sanguinea subsp. australis, Erigeron strigosus, Phragmites altissimus, and Vitis riparia. The results of our study confirm that the flora of Kyiv City and its environs is one of the richest floras in the plain part of Ukraine, and currently it is rapidly changing.

До питання уніфікації шифрування стану водних басейнів при космічному зондуванні

До питання уніфікації шифрування стану водних басейнів при космічному зондуванні

Long-term forecast of changes in soil erosion losses during spring snowmelt caused by climate within the plain part of Ukraine

The paper deals with the forecast of changes in erosion soil losses during the spring snowmelt due to climate change in the regions of Ukraine in the middle of the 21st century (during 2031–2050) and at its end (during 2081–2100) compared with the values of the baseline period (1961–1990). The forecast is based on the use of the so-called “hydrometeorological factor of spring soil loss”. This factor is a part of the physical-statistical mathematical model of soil erosion lossduring spring snowmelt, developed at the Department of Physical Geography of Odesa I. I. Mechnikov State (since 2000 — National) University during the 1980s – 1990s. The long-term average value of the hydrometeorological factor is linearly related to the long-term average value of spring erosion soil loss. Therefore, the relative change in the hydrometeorological factor corresponds to the relative change in soil erosion losses. The developed methodology for assessing climate-induced changes in soil erosion losses in five regions of Ukraine (North, West, Center, East and South) takes into account the change in water equivalent of snow cover at the beginning of snow melting, the change in surface runoff and its turbidity, and changes in soil erodibility. The forecast of changes in erosion soil loss was carried out using projections of annual and monthly average air temperatures and precipitation for 2031–2050 and 2081–2100 in accordance with scenario A1B from AR4 of the IPCC. As a result of the research, it was found that both in the middle and at the end of the 21st century a decrease in the rate of soil erosion during the period of spring snowmelt is expected. During 2031–2050, the expected soil losses will be less than corresponding baseline period values within the West region by 79%, within the North and East regions by 81%, and within the Center region by 85%. In the South region, the spring soil losses will be zero due to the lack of snow cover. During 2081–2100 snow cover will be absent not only in the South region, but also in the Center and East regions. In the regions North and West snow cover will remain, but the spring soil erosion losses will decrease by dozens of times and will be so small that they can also be ignored.

Ріст і продуктивність порослевих осичників у свіжих і вологих грудах рівнинної частини України

За результатами аналізу повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» змодельовано хід росту модальних порослевих осикових насаджень свіжого та вологого груду за природними зонами. Встановлено, що модальні порослеві осичники у грудових типах лісорослинних умов ростуть за І класом бонітету, а їхній запас у 70-річному віці сягає 345 м3·га-1 у Поліссі, 320 м3·га-1 у Лісостепу та 270 м3·га-1 у Степу. Підтверджено, що деревостани свіжих і вологих грудів є продуктивнішими, ніж деревостани у відповідних гігротопах сугрудових типів лісорослинних умов. Визначено різницю між запасами деревостанів сугрудів і грудів. В умовах Східного Полісся вона становить 1–2 %, в умовах Лісостепу збільшується до 11–15 %, а у Степу становить 3–9 %. Визначено вік кількісної стиглості осикових насаджень, який в обох типах лісорослинних умов становить 25–30 років.

Статистична оцінка часових змін річних сум опадів рівнинної території України

The field of precipitation of the plain territory of Ukraine is investigated according to the data of evenly spaced 18 weather stations. The annual precipitation is analyzed for periods of different duration (from the beginning of observations at the station until 2015) and for the period 1961-2015. The main statistical characteristics are calculated, the patterns of their changes in the study area are shown. Gradient of decrease in multi-year annual precipitation for 1961-2015 (650 to 400 mm) directed from the northwest to the south and southeast of the country. The value of positive skewness and kurtosis, the coefficient of variation (0.16-0.26), on the contrary, increases in this direction. The standard deviation (91-137 mm) is maximum in the southwest and in the center of the plain part of Ukraine. It was determined that the distribution of annual precipitation can be considered normal, mainly with positive skewness and kurtosis. Multi-year fluctuations in annual precipitation are approximated by linear trend equations and a polynomial of the 6th degree. Regions with a negative and positive linear trend of annual precipitation in 1961-2015 were identified. A downward trend in precipitation was noted at stations located in a “strip” from the southwest (Chernivtsi) to the northeast (Sumy) through the center of Ukraine. In the south-west of this region (Vinnytsia), the decrease in precipitation is the greatest: the negative linear trend is statistically significant, the slope of the trend is -2.35, the coefficient of determination is 0.14; mean annual precipitation for 1991-2015 compared to 1961-1990 less by 10.5%, 53.4 mm. In the rest of the plain territory of the country, there was a tendency towards an increase in precipitation, but the positive trend for all stations is statistically insignificant. The absence of statistically significant linear trends (except for Vinnytsia) can be explained by the relative stability of the multi-year precipitation regime during this period. The use of a more complex approximation and a long time series of observations increased the trend approximation confidence, but the influence of these factors is not unambiguous for all weather stations. On the graphs of polynomial trends, the cycle manifestation in the time series of annual precipitation depends on the length of the observation series and decreases from west to east of Ukraine. The duration of the cycles is 25-30 and 35-40 years when determined according to the data of 1961-2015, and from 70 to 90 and 120 years according to the series of observations more than 100 years. In 2016-2025, as shown by estimates by the equations of polynomials of the 6th degree, a decrease in annual precipitation will prevail on the plain territory of Ukraine compared to 1961-2015. The largest decrease (by 10-13%) is likely in the central regions (Poltava, Dnipro). an increase (by 5%) - in the southwest (Vinnitsa, Chernivtsi).

Раритетна компонента лісових фітоценозів Лісостепу України

Наводиться аналіз проблеми щодо актуальності питань інвентаризації раритетної компоненти лісової флори України, її природно-зональних та адміністративно-обласних спектрів. Визначено причини раритетності видів лісової флори та запропоновано заходи щодо їхньої охорони. Для організації моніторингу чисельності та поширення судинних рослин міжнародного, національного та регіонального статусів охорони як складової системного моніторингу лісів досліджено стан популяцій раритетних видів рослин та їхнього розповсюдження в лісових фітоценозах Лісостепу (рясність-покриття та участь у складі рослинного покриву, розповсюдження в межах адмінистративних областей, Лісостепової лісогосподарської області та чотирьох її округів). Об’єкти досліджень – ділянки моніторингу 1-го рівня (642 ділянки) у межах Лісостепу України.

Геоботанічні аспекти екотонізації природних ландшафтів

Відзначено, що більшість сучасних ландшафтів – як натуральних природних, так і антропогенних – мають характер екотонів. Наголошено, що екотонізація виразно позначається на педобіогенному компоненті-чинникові ландшафту. Зауважено, що формування екотонів відбувається як на макро- й мезо-, так і на мікрорівні організації рослинного компоненту. Проілюстровано, що явище поступового переходу від однієї фізико-географічної зони до іншої яскраво проявляється на прикладах лісостепу Правобережної України – як у межах екотону "зона мішаних лісів" – "лісостеп", так і в смузі екотону "лісостеп" – "степ". Наголошено, що процесам екотонізації ландшафтів істотно сприяє втручання антропогенного чинника. Розглянуто різні варіанти екотонізації лісових фітоценозів, зокрема висвітлено особливості природних і антропогенних екотонів "ліс – галявина", "ліс – прогалина", "ліс – узлісся", "ліс – зруб" тощо. Відзначено високий рівень біорізноманіття, властивий лісовим ландшафтам завдяки їхній екотонізації. Проаналізовано феномен "екотону в часі", що проявляється на сукцесійних стадіях розвитку лісових фітоценозів. Окреслено основний зміст концепцій змін порід деревної лісової рослинності відповідно до поглядів В. П. Кучерявого та Г. Ф. Морозова. Зауважено, що сукупна дія природних і антропогенних чинників увиразнює розмитість меж природних регіонів і в такий спосіб підсилює екотонізацію ландшафтів, зокрема лісових. Наголошено, що дослідження екотонів становить комплексну міждисциплінарну наукову проблему, що перебуває на пограниччі географії, геоботаніки, лісознавства, ландшафтної та соціоекології.

Distribution of Origanum vulgare (Lamiaceae) in the plain part of Ukraine during the Holocene

У статті надано узагальнення даних палеопалінологічних досліджень по визначенню пилку представників родини Lamiaceae у складі палінологічних характеристик як поверхневих проб ґрунтів, так і відкладів плейстоцену-голоцену рівнинної частини України. Встановлено, що зазвичай у викопному стані пилок Lamiaceae був ідентифікований до рівня родини. Дуже рідко у складі викопних палінофлор трапляються пилкові зерна, які були визначені до родового та видового рівнів. У публікації наводяться результати видової ідентифікації пилкових зерен О. vulgare у складі палінологічних характеристик відкладів голоцену 10 розрізів Лісової, Лісостепової та Степової зон України. Вперше за узагальненими матеріалами комплексних палеофлористичних та радіовуглецевих досліджень обґрунтовано та реконструйовано просторово-часову диференціацію поширення О. vulgare у голоцені. З використанням світлового і сканувального електронного мікроскопів досліджено пилкові зерна O. vulgare флори України. Встановлено, що пилкові зерна 6-борозні, еліпсоїдальні або сплющено-сфероїдальні, зрідка сфероїдальні за формою, в обрисах з полюса 6-лопатеві, з екватора еліптичні, зрідка округлі; середніх розмірів. Борозни майже однакові за довжиною, вузькі, з чіткими краями та більш-менш загостреними кінцями. Чотири мезокольпіуми переважно вужчі, а два інших – ширші. Скульптура екзини чітка, подвійно сітчаста, борозні мембрани гладенько-гранулярні. Показано, що виявлені діагностичні ознаки пилкових зерен O. vulgare можна використовувати для їхнього точнішого визначення у викопному стані до видового рівня при проведенні спорово-пилкового аналізу відкладів плейстоцену-голоцену України та прилеглих територій.

Аборигенна дендрофлора покритонасінних – основа паркобудування в лісостепу України

Висвітлено результати досліджень складу насаджень дендрологічних парків Лісостепу України. Встановлено, що в складі насаджень парків кількісно переважають рослини аборигенних видів. Разом із дубом звичайним (Quercus robur L.) паркоутворювальну роль відіграють його супутники: клен гостролистий (Acer platanoides L.), ясен звичайний (Fraxinus exelsior L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), клен польовий (Acer campestre L.), клен явір (Acer pseudoplatanus L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), в'язові. Зроблено порівняльний аналіз аборигенної та інтродукованої дендрофлори в дендропарках Лісостепу України з таких критеріїв: функціональність, економічність та естетичність. З погляду функціональності доведено, що садово-паркові об'єкти, основу яких складають аборигенні види покритонасінних, легко створювати, за ними легко доглядати і такі об'єкти є більш довговічними. Доведено, що з економічного погляду парки, створені з покритонасінних аборигенної дендрофлори, є дешевшими за парки, створені з інтродуцентів у 10–15 разів. Встановлено, що парки, створені аборигенною дендрофлорою покритонасінних, мають найбільший позитивний психоемоційний вплив на відвідувачів і є комфортними для відпочинку. Отже, для створення парків, аборигенна дендрофлора є саме тим елементом ландшафту, який повною мірою відповідає основним трьом критеріям оцінки садово-паркового об'єкта, а значить є головним паркоутворювальним елементом.

Spatiotemporal differentiation and distribution patterns of the genus Plantago L. (Plantaginaceae) in the plain part of Ukraine during the Allerød–Holocene

Results of an analysis and generalization of data on participation of pollen grains of Plantago species (Plantaginaceae) in the collective pollen floras of the Allerod–Holocene deposits of the forest, forest-steppe and steppe zones of Ukraine are considered. Five model species (P. lanceolata, P. major, P. maxima, P. media and P. urvillei) were identified. It has been found that each of model species had its own individual history of distribution in the plain part of Ukraine during the Allerod–Holocene, which was caused by natural and anthropogenic factors. For pollen grains of each model taxon of Plantago, a set of quantitative and qualitative diagnostic characters has been provided, which should be taken into account in their identification during the palynological studies of the Pleistocene–Holocene deposits of Ukraine and adjacent territories.

ПОШИРЕННЯ KOCHIA PROSTRATA (CHENOPODIACEAE) НА РІВНИННІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНИ ВПРОДОВЖ ПІЗНЬОГО ДРІАСУ–ГОЛОЦЕНУ: ПАЛЕОФЛОРИСТИЧНИЙ І ПАЛІНОМОРФОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ

Results of analysis of paleofloristic data on participation of pollen grains of Kochia prostrata (= Bassia prostrata ) in collective palynofloras of the Late Dryas – Holocene of the Forest (7), Forest-Steppe (7) and Steppe (3) zones of Ukraine. The spatiotemporal differentiation of distribution patterns of Kochia prostrata in the plain part of Ukraine is revealed for the first time. The presence of pollen grains of K. prostrata in fossil palynofloras allows justifying the distribution of the periglacial type of vegetation in the plain part of Ukraine in the Late Dryas. These paleofloristic results should be used in correcting and refining the reconstruction of the complex pattern of disintegration of the periglacial biota during the Holocene. The case study of K. prostrata testifies that saline soils during the Holocene were most widespread in the Left-Bank part (east of the Dnipro) of the Forest-Steppe zone of Ukraine. Diagnostic characters of pollen of Kochia prostratа are reported. The following characters are recommended for using in practical paleopalynology: dimensions of pollen grains, number of pores, distance between pore margins, exine texture and thickness.

LICHENS AND LICHENICOLOUS FUNGI OF NATIONAL NATURE PARKS «NYZHNOSULSKY» AND «PYRYATYNSKY»

Introduction. Currently, the protected areas of the Poltava region remain poorly understood. Purpose. This is a comprehensive study of the lichens and lichenicolous fungi on the territory of two National Nature Parks (NNPs). Methods. Collecting was carried out by the route­expedition method. Lichens and lichenicolous fungi were identifid in accordance with a standard procedure. Results. NNP «Nyzhnyo sulsky» was represented by 54 species of the lichens and 6 species of the lichenico lous fungi. 55 species of the lichens and 4 species of the lichenicolous fungi were found on the territory of the NNP «Pyryatynsky». Corticolous lichens are dominant ecological groups in both National Nature Parks. 50 corticolous species (92 %) were found in NNP «Nyzhnyosulsky» and 46 species (82 %) were found in NNP «Pyryatynsky». These species are confied to the growth on the bark of the hardwood trees, especially Betula, Populus, Robinia and Quercus. The mature oaks are the most valuable lichen habitat in the parks. Such species as Arthonia mediella, Bacidia rubella, Caloplaca obscurella, Candelariella faginea, Chaenotheca trichialis, Dimerella pineti, Graphis scripta, Pachyphiale carneola have been found rarely on the oak bark on the plain part of Ukraine. Among them A.mediella, C. obscurella and D. pineti are first time reported for the Left­Bank Forest­Steppe zone of Ukraine. The bark of Populus nigra is a habitat for a few rare species, such as Arthrosporum populorum, Lecania fuscella, Piccolia ochrophora and Rinodina pityrea. Rare species in Ukrainian plain A. cinereopruinosa, Buellia griseovirens, Lecanora symmicta, Parmeliopsis ambigua, Trapeliosis granulosa, Vulpicida pinastri were found on the bark of Betula verru cosa in NNP «Pyryatynsky». A. cinereopruinosa is a new one for Left Bank ForestSteppe zone. Seven species of lichens (A. populorum, B. griseovirens, P. argena, P. ochrophora, R. pityrea, T. granulosa, X. candelaria) and three species of li chenicolous fungi (Athelia arachnoidea, Erythricium aurantiacum, Xanthoriicola physciae) are first time reported for the Poltava region. Terricolous lichens such as Bacidia bagliettoana, Diploschistes muscorum, Mycobilimbia subulatorum and Peltigera didactуla are usually associated with weakly overgrown slopes of the ravines and beams. Terricolous lichens B. bagliettoana and P. didactyla are vulnerable in lowland landscapes of Ukraine and need to be protected at the local level. Lichenicolous fungi Pronectria diplococca on En chylium tenax and Homostegia piggotii on Parmelia sulcata are new for Left Bank Forest Steppe zone. Conclusion. Thus, the species diversity of lichens of both NPPs is typical of the forest steppe zone and needs to be protected.

Участь пилку Sambucus sp. та S. nigra в колективних палінофлорах відкладів голоцену рівнинної частини України

Участь пилку Sambucus sp. та S. nigra в колективних палінофлорах відкладів голоцену рівнинної частини України

Палеохорологія Alnus fruticosa, Betula nana та Botrychium boreale на рівнинній Україні в пізньому дріасі

Палеохорологія Alnus fruticosa, Betula nana та Botrychium boreale на рівнинній Україні в пізньому дріасі

Найпівденніші місцезнаходження Euonymus nana (Celastraceae) на рівнинній частині України

Найпівденніші місцезнаходження Euonymus nana (Celastraceae) на рівнинній частині України

Палеохорологічні аспекти поширення Taxus baccata L. на території рівнинної України в оптимумі рисвюрмського міжльодовиків’я

Палеохорологічні аспекти поширення Taxus baccata L. на території рівнинної України в оптимумі рисвюрмського міжльодовиків’я

New records of corticioid fungi with heterobasidia from Ukraine

Fifteen species of corticioid fungi with heterobasidia are recorded from the forests in the middle of the Seversky Donets River basin (eastern Ukraine) from 2007 to 2011. Of them, 11 species are new to Ukraine. They are Basidiodendron rimulentum (Bourdot et Galzin) Luck-Allen, Ceratobasidium cornigerum (Bourdot) D.P.Rogers, Eichleriella deglubens (Berk. et Broome) Lloyd, Exidiopsis griseobrunnea K.Wells et Raitv. subsp. griseobrunnea, Helicogloea lagerheimii Pat., Stypella grilletii (Boud.) P.Roberts, Tulasnella albida Bourdot et Galzin, T. eichleriana Bres., T. pallida Bres., T. saveloides P.Roberts, and T. thelephorea (Juel) Juel. Two of these species, Exidiopsis griseobrunnea and Tulasnella saveloides, are still known to be from very few European regions, even after being discovered in Ukraine. Furthermore, 3 species (Basidiodendron eyrei (Wakef.) Luck-Allen, Exidiopsis galzinii (Bres.) Killerm., and Tulasnella violea (Quél.) Bourdot et Galzin) are new to the steppe zone and the plain part of Ukraine. Thanatephorus fusisporus (J.Schröt.) Hauerslev et P.Roberts is reported from Ukraine for the second time. Information on the ecology and distribution of the species is presented. Comments are made on the morphology of the specimens examined and original illustrations are provided for all of the species.