Impact Of Spinal Injury Research Articles

Impact of spinal injury on mortality in patients with major trauma: A propensity-matched cohort study.

Major trauma is defined as a significant injury or injury that has the potential to be life-threatening and is quantitatively identified as an injury severity score (ISS) >15. Spinal injuries are common in patients with major trauma; however, because spinal injury is not independently included in the ISS calculation, the impact of spinal injury on mortality in patients with major trauma has not been fully elucidated. The purpose of this study is to identify the association between spinal injury and mortality in patients with major trauma. From January 1, 2016, to December 31, 2020, retrospective analysis was conducted on 2893 major trauma adult patients admitted to a level 1 trauma center. There were 781 patients in the spinal injury group and 2112 patients in the group without spinal injury. After matching the 2 groups 1:1, we compared injury mechanism, mortality, cause of death, intensive care unit length of stay (ICU LOS), and duration of ventilator use between spinal injury group and matched cohorts. Falls and traffic accidents were the most common injury mechanisms in the spinal injury group and the matched cohort, respectively. The mortality was significantly lower in the spinal injury group compared with the matched cohort (4.0% vs 7.9%, P = .001), and the ICU LOS was longer than the matched cohort (8.8 ± 17.4 days vs 7.2 ± 11.7 days, P = .028). In the spinal injury group, multiple organ failure (MOF) was the most common cause of death (41.9%), while that in the matched cohort was central nervous system (CNS) damage (61.3%). In patients with major trauma, spinal injury may act as a shock absorber for internal organs, which is thought to lower the mortality rate.

Вплив пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих із поєднаною торакальною травмою

Актуальність. Збільшення кількості та питомої ваги поєднаної травми, а також тяжкості поєднаних травматичних пошкоджень — це основні риси травматизму сьогодення. Одним із різновидів поєднаної травми є вертеброторакальна травма. Мета дослідження. Вивчення впливу пошкодження хребта на перебіг травматичного процесу у постраждалих із поєднаною торакальною травмою. Матеріали та методи. Проведено порівняння двох груп постраждалих з поєднаною торакальною травмою: перша — 157 випадків із наявністю вертебрального компонента, друга — 157 випадків без вертебрального компонента. Групи сформовані за ознакою показників стандартизованої оцінки тяжкості травми ISS (Injury Severity Score). Результати. Встановлено, що пошкодження хребта мають вірогідний вплив на перебіг травматичного процесу насамперед у постраждалих із тяжкістю травми за шкалою ISS до 35 балів. Різні клініко-анатомічні форми пошкодження хребта мають різний за інтенсивністю та результатом вплив на перебіг травматичного процесу в постраждалих. Найбільш сильний негативний вплив мають пошкодження шийного відділу хребта у вигляді множинних пошкоджень хребців і переломовивихів, а також будь-які пошкодження, які згідно з класифікацією AO/ASIF відносяться до типу С, або пошкодження, що викликають порушення моторних і чутливих функцій за кваліфікаційним типом Frankel A та Frankel В. Висновки. Пошкодження хребта вкрай негативно впливають на перебіг і результат травматичного процесу в постраждалих із поєднаною торакальною травмою. Це обумовлено як характером та тяжкістю самого пошкодження хребта, так і впливом зазначеного пошкодження на інші компоненти поєднаної травми. Викладене вище необхідно враховувати у процесі формування та реалізації клініко-організаційного рішення щодо надання медичної допомоги постраждалим з вертеброторакальною травмою.

Spinal Injury Without Neurological Symptoms in Severely Injured Patients: Impact on the Length of Stay?

The impact of spinal injuries on clinical outcome in most severely injured patients is currently being controversially discussed. At the same time, most of the studies examine patients with post-traumatic neurological disorders. The aim of this study was therefore to analyse severely injured patients with spinal injuries but without neurological symptoms with regard to their clinical outcome. Here the focus was then on the question, whether spinal injury is an independent risk factor increasing length of stay in the intensive care unit and in the hospital in total. Data of the TraumaRegister DGU® were retrospectively analysed. Inclusion criteria were: Injury Severity Score ≥ 16, primary admission, age ≥ 16 years, time interval 2009 - 2016, and a full data set on length of stay in the hospital and the intensive care unit, respectively. Following a univariate analysis in the first step, independent risk factors for the length of stay in the intensive care unit and in the hospital in total were investigated using a multivariate regression analysis. 98,240 patients met the inclusion criteria. In this population, patients with Abbreviated Injury Scale (AIS) 2 and 3 spinal injuries were significantly younger (up to 60 years), and injuries were significantly more commonly caused by falls from a great height and traffic accidents (age ≤ 60 years: AISSpine 0: 58.4%, AISSpine 3: 65%; p < 0.001). Multivariate analysis showed that spinal injury without neurological symptoms is an independent risk factor for increased length of stay in the intensive care unit (odds ratio: + 1.1 d) and in the hospital in total (AIS 3 odds ratio: + 3.4 d). It has been shown for the first time that spinal injury without initial neurological symptoms has a negative impact on the length of stay of most severely injured patients in the intensive care unit and in the hospital in total and thus represents an independent risk factor in this group of patients.