Останніми роками спостерігається зростання інте-ресу до метаболічних змін при остеоартриті. В оглядовій статті підсумовані дані щодо метаболічного фенотипу остеоартриту, ролі ожиріння, дисліпідемії, цукрового діабету в розвитку метаболічного фенотипу. Поточні проспективні епідеміологічні дослідження демонструють наявність чітких асоціацій між остеоартритом і компонентами метаболічного синдрому. Деякі дослідники схильні розглядати метаболічний остеоартрит тільки як наслідок надлишкового навантаження на опорні суглоби внаслідок ожиріння. Однак численні недавні дослідження продемонстрували, що адипокіни і цитокіни, що продукуються жировою тканиною, гіперглікемія, інсулінорезистентність та дисліпідемія здатні порушувати метаболізм суглобових тканин. Вісцеральне ожиріння, дисліпідемія й інсулінорезистентність формують особливий вид запалення — низькорівневе, хронічне, пов’язане з метаболічними розладами, що отримало назву «метазапалення». Саме цей вид запалення відіграє вирішальну роль в патогенезі ожиріння, цукрового діабету 2-го типу та його ускладнень, а множинні сигнальні шляхи пов’язують інсулінорезистентність та імунну відповідь. Ожиріння здійснює двояку дію на перебіг остеоартриту: механічний вплив на опорні суглоби, а також генерація метазапалення, що порушує метаболізм суглобових тканин неопірних суглобів. Таким чином, ожиріння може впливати на патогенез і прогресування остеоартриту за допомогою біомеханічних ефектів, а також при збільшенні метастимулюючого запалення.
Read full abstract