The aim of the study was to determine the effect of metal citrates (cerium, zinc, iron) when combined with cadmium salts (chloride/citrate) on the embryotoxicity of cadmium in rats. The aim of the study was to determine the effect of metal citrates (cerium, zinc, iron) when combined with cadmium salts (chloride/citrate) on the embryotoxicity of cadmium in rats. Embryotoxic effects of test substances in groups were calculated and compared according to the following indicators: number of embryos, total, preimplantation, postimplantation embryonic mortality. Comparison of the embryotropic properties of cadmium chloride and cadmium citrate in the groups of isolated administration revealed a higher level of embryotoxicity of cadmium chloride. In the groups of combined administration, the greatest reduction in embryotoxicity was determined in the groups of the combination of cadmium with iron citrate for all studied indicators. embryogenesis, cadmium, cerium citrate, iron citrate, zinc citrate, embryonic mortality Метою дослідження було визначення впливу цитратів металів (церію, цинку, заліза) при комбінованому введенні з солями кадмію (хлориду/цитрату) на показники ембріотоксичності кадмію у щурів. Окрім контрольної групи, були 2 групи ізольованого введення кадмію і 6 груп комбінованого введення солей кадмію з цитратами металів (церій, цинк, залізо). Ембріотоксичну дію досліджуваних речовин в групах розраховували і порівнювали за наступними показниками: кількість ембріонів, загальна, доімплантаційна, післяімплантаційна ембріональна смертність. Порівняння ембріотропних властивостей хлориду кадмію та цитрату кадмію в групах ізольованого введення виявило більш високий рівень ембріотоксичності хлориду кадмію. У групах комбінованого введення найбільше зниження показників ембріотоксичності визначалося в групах комбінації кадмію з цитратом заліза по всіх досліджуваних показниках.

Histological and morphometric studies of the small caliber coronary arteries’ structural rearrangement at different stages of atherosclerosis development in the experiment were performed. Atherosclerotic damage was modeled by administration of low-density human native lipoproteins to animals. Histological staining of the coronary arteries wall was carried out using hematoxylin-eosin, sudan III and the methods of Van Gieson and Malory. It was found that the degree of structural and morphometric changes in the small caliber coronary arteries depends on the term of the study. In the early stages after antigenic influence (6-11th week of the experiment), the initial signs of damage in the coronary arteries wall were observed. At the later stages (12–20th week of the experiment), the structural rearrangement of the small caliber coronary arteries was detected, which was characterized by a progressive statistically significant thickening of their wall by 38.7 %, due to narrowing of the lumen. The Vogenvort index increased by 2.3 times (p<0.05) and indicated the functional insufficiency of the arteries. Проведені гістологічні та морфометричні дослідження особливостей структурної перебудови вінцевих судин дрібного калібру на різних етапах розвитку атеросклерозу в експерименті. Атеросклеротичне пошкодження моделювали шляхом введення тваринам нативних ліпопротеїнів низької щільності людини. Гістологічне забарвлення стінки вінцевих судин проводили гемотоксілінеозином, за методами Ван-Гізон, Малорі і суданом ІІІ. Встановлено, що ступінь структурних та морфометричних змін вінцевих артерій залежить від терміну дослідження. В ранні терміни після антигенного навантаження (6-11-й тиждень експерименту) спостерігали початкові ознаки пошкодження судинної стінки. В пізні терміни (12-20-й тиждень експерименту) виявлена структурна реорганізація вінцевих артерій дрібного калібру, яка характеризувалась вираженим потовщенням їх стінки статистично вагомо на 38,7 %, за рахунок звуження просвіту. Індекс Вогенворта збільшувався в 2,3 рази (р<0,05), що свідчило про зниження пропускної здатності артерій.

The autonomic nervous system (ANS) is the main regulator of maintaining homeostasis and organism adaptation to changes in the environment. Most often, autonomic dysfunction occurs under the conditions of chronic psychoemotional stress. To prevent emotion dysregulation and stress-related disorders in service members, the state of the autonomic nervous system was assessed by examining 145 military servicemen, considering the initial autonomic tone, autonomic reactivity and autonomic support of the individual. In most subjects there was tension and dysfunction of the ANS, which allowed us to recommend a more thorough study of its three main components in order to identify autonomic disorders and the allocation of these persons to the risk group for psychosomatic pathology. Вегетативна нервова система (ВНС) є головним регулятором підтримки гомеостазу та пристосування організму до змін зовнішнього середовища. Найбільш часто вегетативна дисфункція виникає в умовах хронічного психо-емоційного стресу. Для запобігання виникнення дизрегуляції та стрес-асоційованих розладів у військових було проведено оцінку стану вегетативної нервової системи шляхом обстеження 145 військових з урахуванням вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності особи. У більшості досліджуваних осіб відзначалися напруженість і дисфункція ВНС, що дозволяє рекомендувати більш ретельне дослідження трьох її основних складових з метою виявлення вегетативних порушень і виділенню цих осіб в групу ризику по виникненню психосоматичної патології. Вегетативная нервная система (ВНС) является главным регулятором поддержания гомеостаза и приспособления организма к изменениям внешней среды. Наиболее часто вегетативная дисфункции возникает в условиях хронического психо-эмоционального стресса. Для предотвращения возникновения дизрегуляции и стрессассоциированных расстройств у военных была проведена оценка состояния вегетативной нервной системы путем обследования 145 военных с учетом исходного вегетативного тонуса, вегетативной реактивности и вегетативного обеспечения деятельности человека. В большинстве исследуемых лиц отмечались напряженность и дисфункции ВНС, что позволяет рекомендовать более тщательное исследование трех ее основных составляющих с целью выявления вегетативных нарушений и выделению этих лиц в группу риска по возникновению психосоматической патологии.