Abstract

The article analyzes the formation of the institution of interrogation as an investigative action, which is a procedural way of obtaining information from an interrogated person about the circumstances of a criminal offense. The process of legislative development is highlighted, by which the investigator’s relationship with the person being interrogated are controlled. The kind of regulation also depends on latter’s procedural status (witness, victim, suspect, accused). It is noted, that now created reliable legal safeguards to protect the rights and interests of the interrogator, appropriate scientific recommendations for the use of tactical interrogation techniques to obtain complete and objective testimony as sources of evidence have been developed. Recently, problematic issues like relation of interrogation and procedural interview, which scientists and practitioners have been paying a certain amount of attention to, were discussed. Attention is drawn to the lack of unanimity in the definition of the procedural interview. The inadmissibility of calling such an interview a procedural action is emphasized, since it is not enshrined in the current CPL of Ukraine as a procedural action. It has been proven that the structure of the procedural interview, which is proposed by certain authors, fully coincides with the structure of interrogation as an investigative action. The expediency of the study of foreign experience in detection and investigation of crimes, its comparison with the current practice of law enforcement agencies of Ukraine and, in the board of actual expediency, the introduction into the activities of investigative and operational units of law enforcement agencies is stated.

Highlights

  • Доведено, що структура процесуального інтерв’ю, що пропонується окремими авторами, повністю збігається зі структурою допиту як слідчої дії

  • Виконання цих завдань потребує удосконалення кримінального процесуального законодавства та практики його застосування з урахуванням міжнародних стандартів

  • Виявляється, що проблема в отриманні вербальної інформації від особи, яка нею володіє, полягає не в нормативному закріпленні цього способу, а у способі мислення того, хто його застосовує, бездоганному дотриманні приписів закону та додержанні криміналістичних рекомендацій щодо порядку його застосування, які пройшли тривалий шлях опробування

Read more

Summary

Introduction

Що структура процесуального інтерв’ю, що пропонується окремими авторами, повністю збігається зі структурою допиту як слідчої дії. Нормативному врегулюванню порядку проведення допиту та застосуванню тактичних прийомів для отримання повних, всебічних та об’єктивних показань від допитуваного присвячено роботи В.П. Метою цієї статті є поглиблений аналіз думок науковців щодо сутності допиту як слідчої (розшукової) дії та порівняння можливостей його і процесуального інтерв’ювання в аспекті забезпечення прав та законних інтересів допитуваної особи, незалежно від її процесуального статусу, з одного боку, а з іншого – одержання всебічної, повної та достовірної інформації про обставини розслідуваної події від особи, яка нею володіє.

Results
Conclusion

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.