Abstract
Adorno's work “What does‘processing of the Рast’ mean” for the first time was presented as a report on November 6, 1959 before the Coordination Council on Christian-Jewish Cooperation. In this work Adorno considered the essence of social ideology prevailing in postwar Germany, which predetermined the strategies of social reconciliation with the political crimes of the former national-socialist power. According to the philosopher the social ideology of the consumer society uses a large number of appropriate means to stabilize its dominant position in society. First of all this ideology tries to eliminate the collective historical memory of people about the horrors of the war period, trying to squeeze them out of the collective consciousness, in particular, through the memories of people about the “best times” of life under the “guardianship” of the previous totalitarian power. The philosopher marked as surrogate the identity of these people which socially integrated only through the authority of the power personality. They do not identify themselves with the victims of the totalitarian regime because of the influence on their consciousness of the cultural elements of this social ideology. Another consequence of this influence is the alienation of these people from the idea of democracy as a factor of properly sociocultural transformations. Adorno defined the new “democratic pedagogy” and the enlightenment as a “second education” as effective means to overcome this influence. They are practically implemented in a society as those educated people who have knowledge about the past crimes of the totalitarian regime. In this manner they cause within the educational process of the effective “re-education of the Past” through the formation of a personal understanding of an individual about social causes and the terrible consequences of rule of a totalitarian regime. This makes possible of his “political full-grown” and makes impossible of historic recurrence of the crimes of authoritarian power in Europe.
Highlights
Питання про те, «що означає опрацювання Минулого» має бути з’ясоване
Що тенденція несвідомого [існування] й не такий уже несвідомий захист од відчуття провини цілком абсурдно поєднані з думкою про «опрацювання Минулого», достатньою мірою зумовлють виникнення міркувань про проблему, яку й досі породжує такий жах, ім’я котрого не наважуються озвучити
Минулого хочуть позбавитись: це справедливо, адже ніхто не може жити в тіні Минулого, до того ж і страх ніколи не зникне, якщо розплатою за провину та насилля також стане провина та насилля; це також і несправедливо, позаяк Минуле, якого хотіли б позбутись, ще й досі цілком живе
Summary
Питання про те, «що означає опрацювання Минулого» має бути з’ясоване. Воно виникло через формулювання, котре за останні роки перетворилося на вельми підозріле гасло. Що [зараз] демократія пустила більш довге коріння в [німецькому] суспільстві, ніж [так, як було] по завершенні Першої світової війни: антифеодальний, цілком буржуазний націоналсоціалізм завдяки політизації мас, сам того не бажаючи, в певному сенсі навіть підготував ґрунт демократизації.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.