Abstract
The article studies Ukrainianisms in the fishing vocabulary of other languages. The topicality of research is determined by the importance of the analysis of names that reflect the centuries-old process of interethnic contacts, the long-term gradual development of the fishing experience of the Ukrainians. Data from etymological and dialect dictionaries and scientific research testify to the significant influence of the Ukrainian language on other languages in the process of their interaction in different historical periods, including in the field of fishing nominations. At the same time, linguists urge not to simplify the one-sidedness of linguistic influence, emphasizing that lexical borrowing is an integral part of the dynamic development of lexical-semantic systems of interacting languages. Therefore, it is worth talking not so much about a common foreign language element for them, but about the existence of a centuries-old language cauldron with various manifestations of Ukrainian-Romanian, Ukrainian-Turkic and other components. The findings of etymologists mainly correlate with archaeological data, such as those that testified to the spread in the late VI-V millennium B.C. of agricultural and pastoral economy of the Balkans on the territories between the rivers Bug and the Dniester and, accordingly, the Slavic vector of linguistic influence, comp.: * kotьсь ‘shelter for animalsʼ ˃ Serbian. кòтац , Maced. котец , Bulg. dial. ко́це ʻfishing tackleʼ ˃ Carpathian Ukr. кути́ц ‘ts’. ˃ Mold. kótec, Rom. cot ʹ et , Hung. kεtrec ʻts.ʼ Thus, the Ukrainian vector of the origin of fishing names in a foreign language space is evidenced by linguistic and extralinguistic factors. In particular, the originally reconstructed Ukrainian fishing verb derivatives, are worthy of attention, comp.: Proto-Slavic * kojiti ʻcalm downʼ ˃ Ukr. dial. коте́ць `reed fence for fishing', куті́ць 'cage, fence for pigs, sheep', Old Polish kociec ˃ kojec ʻbird cage or animal fenceʼ; Old Ukr. чаѩти ʻчекатиʼ ˃ Ukr. seagull `boat of Zaporozhian Cossacksʼ, Turk. çayka ʻboatʼ ˃ Serbo-Croatian шâjка , Bulg. ша́йка , Maced. (arch.) шаjка ʻboatʼ; psl. * s ě di ̯ ā ‘fishing tackle’ ˃ Ukr. сіжа ʻts.ʼ (from sit) >Hung. szégye ʻts.ʼ etc. The analyzed material convinces of the need for further scientific studies on this issue.
Highlights
Чужомовні назви спричинені передовсім появою невідомих реалій і понять, зокрема знарядь праці та професійних технологій
The topicality of research is determined by the importance of the analysis
that lexical borrowing is an integral part of the dynamic development of lexical-semantic systems
Summary
У статті досліджено українізми в рибальській лексиці інших мов. Водночас мовознавці закликають не розуміти спрощено однобічність мовного впливу, наголошуючи на тому, що лексичні запозичення – невід’ємна частина динамічного розвитку лексико-семантичних систем мов, що взаємодіють. Тому варто говорити не так про обопільний чужомовний елемент для них, як про існування багатовікового мовного казана з різноманітними проявами українсько-румунського, українсько-тюркського та інших його складників. Е. землеробськоскотарського господарства Балкан на землі межиріччя Бугу й Дністра та відповідно словянський вектор мовного впливу, пор: псл. Український вектор постання рибальських назв в іномовному просторі засвідчують мовні й позамовні чинники. Зокрема заслуговують на увагу реконструйовані мовознавцями споконвічно українські віддієслівні рибальські деривати, пор.: псл. Котецькомишева загата для ловлі риби, кутіць ʻклітка, огорожа для свиней, овець ˃ ст.пол. Kocieckojecклітка для птахів або огорожа для тварин; давньоукр.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.